Стрітення – 2 лютого – одне з найбільших свят
Цього дня не зима з весною зустрічається (як каже народне повір’я), а відзначається одна з ключових подій в історії взаємин Бога й людини: Богодитину, принесену на 40-й день після народження в єрусалимський храм, зустрічає праведний Симеон. У цій події церква вбачає зустріч двох Завітів: на зміну Старому Завіту, який персоніфікує старець Симеон, приходить Завіт Новий, що дасть людям втілений Месія-Христос. Прийшов час, якого людство очікувало не одне тисячоліття. У світ з’явився Той, Хто стане переможцем гріха та смерті, Хто відкриє всім народам шлях у Царство Боже.
Праведному Симеонові було обіцяно, що він не помре, доки не побачить Христа Спасителя. На сороковий день після Різдва Христового Матір Божа, Пречиста Діва Марія, принесла Свою Божественну Дитину в храм. Праведний Симеон, узявши Ісуса на руки, вимовив: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм з миром, бо побачили очі мої спасіння Твоє, що Ти приготував для всіх людей».
Свято Стрітення – це свято зустрічей: праведного Симеона з Господом, людини з Богом, Старого Завіту з Новим. Це свято нашої зустрічі з Господом Ісусом Христом. Людина зустрічається з Богом у молитві, в горі і хворобі, у стражданні, у злиднях, але найчастіше – у храмі під час Таїнства Святого Причастя.
На Стрітення освячують свічки
Ця древня традиція пов’язана з тим, що в день Стрітення відбувався хід містом із запаленими світильниками (на зразок сучасного хресного ходу). Потім з’явилося повір’я, що ці свічки охороняють житло від удару блискавки. Насправді ж у молитві на освячення свічок, яка звершується на Стрітення Господа Бога, просять про те, щоб, як запалені свічки своїм світлом проганяють морок темряви, так і наші душі, просвітлені благодаттю Духа Святого, уникали темряви гріха і духовної сліпоти.
Стрітенська свічка повинна бути символом і знаком просвітлення наших сердець Духом Святим. Якщо свічка сприймається лише як певний обряд чи традиція, тоді вона втрачає своє значення і перетворюється на язичницький магізм.
