*Партнерський матеріал. У тексті можуть міститися партнерські посилання.

Трав’яний чай узимку — це насамперед смак, аромат і тепла чашка в руках. Ромашка, чебрець, липа, шипшина, м’ята, меліса, глід — у кожної рослини свій характер: одна м’яка й медова, інша пряна чи кислувата. Розповідаємо, чим ці чаї відрізняються, як їх заварювати і кому з якими травами варто бути обережними.

Ромашка: м’який смак із медовою ноткою

Ромашковий чай — один із найм’якших за смаком: легка гірчинка, яблучно-медовий аромат, світло-золотистий колір. Його люблять пити ввечері, коли хочеться чогось теплого без кофеїну.

Як заварювати: 1 столова ложка квіток на склянку окропу, 10–15 хвилин під кришкою. Довше настоювати не варто — з’являється помітна гіркота.

Кому обережно: людям з алергією на рослини родини айстрових (амброзія, полин), а також тим, хто постійно приймає ліки, — у такому разі краще спершу порадитися з лікарем.

Ромашка входить до складу багатьох готових трав’яних зборів. Якщо збирати й сушити трави самостійно немає часу, такі чаї можна знайти, наприклад, в магазині KarpatHealth, де представлена продукція карпатського виробника Рослина Карпат. Перед покупкою уважно читайте склад: у зборах часто поєднують кілька рослин, тож обмеження кожної з них варто враховувати.

Чебрець: пряний і теплий

Чебрець дає насичений пряно-трав’янистий настій золотаво-коричневого кольору. Узимку чебрець часто додають щіпкою до чорного чаю або змішують із липою та медом.

Як заварювати: 1 чайна ложка сухої трави на склянку окропу, 10 хвилин під кришкою.

Кому обережно: вагітним, а також людям з алергією на рослини родини губоцвітих — м’яту, шавлію, мелісу.

Липовий цвіт: аромат, схожий на мед

Липовий цвіт — один із найароматніших трав’яних чаїв. Настій виходить світлим, із виразним медовим запахом і м’яким солодкуватим смаком, тому багато хто п’є його навіть без цукру.

Як заварювати: 1 столова ложка суцвіть на склянку окропу, 15 хвилин під кришкою.

Кому обережно: людям з алергією на пилок. Липу краще чергувати з іншими травами, а не пити щодня місяцями поспіль.

Шипшина: кисло-солодкий рубіновий напій

Плоди шипшини дають насичений напій рубінового кольору з кисло-солодким фруктовим смаком. За складом шипшина — одне з найбагатших рослинних джерел вітаміну C. Але цей вітамін руйнується від високої температури, тож плоди не кип’ятять: подрібнені ягоди заливають гарячою водою (близько 80 °C) у термосі й залишають на ніч.

Кому обережно: людям із чутливим шлунком — напій досить кислий. Після нього варто прополоскати рот водою, щоб кислота не шкодила зубній емалі.

М’ята і меліса: свіжість і лимонна нотка

Ці дві рослини часто плутають, хоча смак у них різний. М’ята свіжа й прохолодна завдяки ментолу, вона яскраво «звучить» навіть у суміші. Меліса м’якша, трав’яна, з лимонною ноткою, тому її охоче поєднують із ромашкою чи липою.

Як заварювати: 1 чайна ложка сухого листя на склянку гарячої води, 7–10 хвилин під кришкою. Мед додають у вже трохи охолоджений чай, а не в окріп.

Кому обережно: людям зі зниженим тиском. Мелісу краще не пити перед тим, як сідати за кермо: вона може викликати сонливість.

Глід: ягоди для зимових сумішей

Плоди глоду мають приємний кисло-солодкий, трохи борошнистий смак, а настій виходить рожево-коричневим. Глід рідко п’ють окремо — частіше разом із шипшиною: удвох вони дають густий фруктовий напій, схожий на узвар.

Як заварювати: 1 столова ложка плодів на склянку окропу, настояти в термосі 1–2 години.

Кому обережно: глід може впливати на тиск і посилювати дію деяких ліків. Якщо ви постійно приймаєте препарати, спершу порадьтеся з лікарем.

Звіробій: трава з найбільшою кількістю застережень

Звіробій дає терпкий, трохи гіркуватий настій бурштинового кольору, тому його зазвичай додають до сумішей щіпкою. Саме з ним найбільше обмежень:

• знижує дію гормональних контрацептивів;
• взаємодіє з антидепресантами, препаратами для розрідження крові та багатьма іншими ліками;
• підвищує чутливість шкіри до сонця.

Тому звіробій — не для щоденного чаю «про всяк випадок». Якщо ви щось приймаєте постійно, запитайте про нього в лікаря чи фармацевта.

Порівняння: смак, аромат і час заварювання

Як заварювати і зберігати трави правильно

• Квіти й листя заварюють як настій: заливають гарячою водою і настоюють 10–15 хвилин під кришкою.
• Плоди (шипшина, глід) потребують більше часу — зручно заварювати їх у термосі.
• Не варіть трави довго на вогні: смак стає грубим і гірким, а вітамін C руйнується.
• Зберігайте сухі трави у скляних банках або паперових пакетах у темному сухому місці. Листя і квіти — до року, плоди — до двох років.

Трав’яний чай — приємний напій для холодного сезону, але не ліки. Якщо ви вагітні, маєте хронічні захворювання або постійно приймаєте препарати, перш ніж робити нові трави частиною щоденного меню, порадьтеся з лікарем.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я. Перед застосуванням лікарських засобів проконсультуйтеся з лікарем.