Що таке дофамін насправді?
Дофамін — це нейромедіатор, тобто хімічна речовина, якою спілкуються нейрони. Він не просто «дає нам задоволення». Його головна роль — мотивація. Дофамін запускає всередині нас важливий механізм: «О, це було приємно, хочу ще!»
Саме тому він бере участь у:
-
навчанні та формуванні звичок;
-
мотивації та бажанні щось робити;
-
реакції на винагороду;
-
регуляції рухів і координації;
-
емоційному реагуванні;
-
сексуальному потягу;
-
здатності зосереджуватися.
Також дофамін відіграє роль у роботі нирок, гормональній регуляції та навіть у нашому відчутті закоханості. Це не «гормон щастя». Це хімія очікування і прагнення.

Звідки з’явилась ідея «дофамінового голодування»?
Термін придумав не нейробіолог, а американський психотерапевт, який хотів привернути увагу до проблеми поведінкових звичок — соцмереж, азартних ігор, переїдання, безкінечного перегляду стрічки. Люди сприйняли це як «детокс від дофаміну», хоча дофамін в організмі неможливо вимкнути, очистити чи перезавантажити: він працює постійно. Правильніше казати не про «детокс», а про переналаштування поведінки і цифрових звичок.
А що кажуть дослідження про соцмережі?
Науковці справді досліджують зв’язок між соцмережами та мозком. Є кілька важливих спостережень:
- Соцмережі дають часті маленькі викиди дофаміну. Не такі сильні, як від наркотиків чи азартних ігор, але часті. Це і формує «звичку перевіряти телефон».
- Наш мозок особливо реагує на непередбачувані винагороди. Лайки, коментарі, нові повідомлення з’являються непередбачувано — і саме це найбільше «чіпляє». Цей принцип використовує більшість платформ.
- Зміни в мозку й поведінці складніші, ніж просто виснаження дофаміну. Деякі МРТ-дослідження показують зміни у певних зонах мозку людей, які дуже багато часу проводять у соцмережах. Але:
-
це кореляція, а не доказ причини;
-
незрозуміло, чи соцмережі впливають на мозок, чи люди з певними особливостями мозку більше «залипають»;
-
рівень дофаміну напряму так не вимірюється.
Тому робити висновок «соцмережі нищать мозок» — неправильно.
Радимо також прочитати: Продукти, які покращують настрій, але не псують фігуру
Чи може бути забагато дофаміну?
Так. Але це стосується психіатричних станів, а не TikTok чи Facebook. Надлишок дофаміну в певних мозкових шляхах може бути пов’язаний, наприклад, із психотичними симптомами (галюцинації, марення). Але:
📌 побутові фактори — соцмережі, їжа, серіали — НЕ здатні викликати такий проблемний рівень дофаміну.
Тут плутають різні механізми, і це створює міфи.
Тоді що відбувається насправді?
Не «перевантаження дофаміну». А перевантаження стимулів.
Мозок втомлюється не від хімії, а від:
-
багатозадачності,
-
постійної стимуляції,
-
надлишку інформації,
-
нескінченного скролу.
Тому замість «дофамінового детоксу» насправді працює:
- цифрова гігієна: вимкнути сповіщення, обмежити стрічки, поставити таймери.
- монотаскінг: робити одну справу за раз.
- відпочинок без екрану: сон, прогулянки, фізична активність.
- усвідомлені паузи: короткі перерви для відновлення уваги.

Чи варто робити «детокс»?
Так, але не через дофамін. А через втому і перенасичення уваги.
Короткі перерви від екрану:
-
покращують концентрацію,
-
знижують тривожність,
-
нормалізують сон,
-
допомагають мозку обробити інформацію,
-
зменшують імпульсивне «залипання».
Це не про «очищення дофаміну». Це про повернення контролю над своїми звичками. Тому справжній детокс — не про дофамін. А про баланс, усвідомленість і контроль над тим, що ми споживаємо.
Радимо також прочитати: Вражає, але факт: здоров’я кишківника і психічне здоров’я – пов’язані