Поняття «знайти себе» часто звучить у розмовах про сенс життя, покликання, внутрішню кризу. Психологи радять «знайти себе». Але що це означає? Адже ось я і я себе не губив/не губила!

У психології «знайти себе» має значно конкретніше значення: це процес відновлення контакту з власним тілом, почуттями, потребами та внутрішніми переконаннями. Американський психотерапевт Олександр Лоуен, автор книги «Радість», писав, що «мета терапії полягає в тому, щоб людина відкрила саму себе, а це потягне за собою відновлення її душі та визволення її духу».

У своїй концепції він описує три ключові етапи цього відкриття: самоусвідомлення, самовираження та самоволодіння. Ці кроки не є швидкими або легкими, але саме вони ведуть до внутрішньої свободи, до того, щоб дійсно «знайти себе»

Чому люди втрачають себе

Людина не народжується «від’єднаною від себе». Вона поступово віддаляється від власних почуттів, коли:

• змушена бути «зручною» для інших;
• стикається з осудом за прояв сліз, гніву чи страху;
• отримує досвід, що правда викликає неприйняття, відкидання.

Щоб вижити у стосунках, людина вчиться носити емоційну маску. Лоуен підкреслював: багато людей навіть не помічає виразу свого обличчя, бо роками тримає його у застиглій, «соціально прийнятній» формі. Така маска створює видимість благополуччя, але блокує відчуття справжніх емоцій: болю, смутку, страху.

Три кроки, щоб знайти себе

Перший крок — самоусвідомлення

Самоусвідомлення починається з повернення до свого тіла. Це здатність відчути м’язову напругу, біль, тепло, дихання, помітити, як у тілі відгукуються емоції. Звучить просто, але для багатьох це найскладніша частина.

«Людина не може відчути свого обличчя, доки носить застиглу посмішку», — пише Лоуен.

Ті, хто роками ігнорував власні почуття, часто не розпізнають навіть базові стани: втому, злість, смуток, і як вони проявляються у тілі. Усвідомлення емоції не приносить миттєвого полегшення, але відкриває двері до її проживання. А непрожиті почуття не зникають, вони перетворюються на напруження, безсоння, біль у тілі, втому від життя.

Практика самоусвідомлення:

• коротка тілесна скан-медитація (що я у цей момент відчуваю у кожній частині тіла, у кожній кінцівці);
• уважне усвідомлене дихання;
• запитання до себе: «Що я зараз відчуваю тілом? Де саме?»;
• чесне проговорення емоцій: «Я злюся. Я боюся. Мені сумно».

Другий крок — самовираження

Якщо емоцію визнати, але не виразити, вона стає пригніченою. Лоуен зазначав: невисловлений гнів або біль перетворюються на «внутрішню бомбу», яку людина тримає глибоко всередині, боячись її сили.

Самовираження — це не про вибух або крик. Це про безпечний вихід почуттів: через слова, рух тіла, сльози, звук, творчість, діалог у терапії. Невиражене стає прихованим, виражене — перетворюється й інтегрується.

Як тренувати:

• називати емоції словами у першій особі: «Я відчуваю…»;
• писати листи (навіть якщо не будете їх надсилати);
• говорити про власні потреби, не звинувачуючи інших;
• фізичні вправи, які дозволяють вивільнити напругу.

Третій крок — самоволодіння

Самоволодіння — це не контроль за будь-яку ціну. Це зрілість, у якій людина:

• знає, що вона відчуває;
• може висловити це доречно;
• не дає емоції керувати діями руйнівно.

«Людина, яка володіє собою, змогла впоратися з почуттям провини й сорому щодо того, яка вона є і що відчуває», — пише Лоуен.

Самоволодіння означає, що маски більше не потрібні. З’являється свобода бути собою, не ідеальним, але живим. Тіло розслаблюється, дихання стає глибшим, а рішення — більш свідомими.

Як почати шлях до себе: практичні кроки

Знайти себе — це не змінитися. Це повернутися до себе справжнього.

Підготувала психологиня Інна Семенюк

Радимо також прочитати: