Початок навчального року завжди пов’язаний із новими викликами — як для дітей, так і для батьків. Новий розклад, незнайомі вчителі та однокласники можуть викликати хвилювання і тривогу, які іноді маскуються під дратівливість або апатію. Навіть учні, які давно відвідують школу, переживають, чи впораються з завданнями, чи збережуть дружні стосунки, чи прийме їх колектив. Це цілком нормальні переживання, і важливо допомогти дитині пройти адаптацію спокійніше та впевненіше.

У матеріалі, підготовленому Центром громадського здоров’я у співавторстві з сімейною та дитячою психологинею Світланою Ройз, зібрані ключові поради для батьків, як підтримати дітей у перші тижні навчання та створити для них безпечне та позитивне середовище.

Перші тижні навчання: терпіння та підтримка

На початку навчального року діти часто стають плаксивими, дратівливими або, навпаки, пасивними. Не варто сварити дитину за погані оцінки чи неохайний зошит — краще зрозуміти, що саме викликає труднощі. Спокій і впевненість батьків передаються дітям і допомагають швидше адаптуватися.

Намагайтеся не обговорювати при дитині власні страхи чи негативний досвід, пов’язаний зі школою. Поясніть, що перші тижні вересня присвячені повторенню матеріалу, і у дитини буде час поступово все згадати.

У перші дні важливо давати дитині можливість відчути успіх — пропонуйте знайомі та нескладні завдання, які принесуть швидкий результат, а також хваліть за старання, а не лише за результат. Це формує віру у власні сили та мотивацію вчитися далі.

Режим, ігри та спілкування

Стабільний режим дня допомагає дитині відчувати безпеку і стійкість. Стежте, щоб вона лягала спати вчасно, мала час на відпочинок, ігри та улюблені хобі. У перші місяці навчання не перевантажуйте додатковими гуртками та секціями.

Регулярно цікавтеся, як минув день у школі — не тільки уроками та оцінками, а й друзями, емоціями та подіями. Поясніть, що ви завжди готові допомогти з труднощами, навіть якщо справа стосується складного завдання чи домашньої роботи.

Коли варто звертатися до психолога

Навіть при правильній підтримці дитина може переживати стрес. Ознаки, на які варто звернути увагу:

• тривожність — нові страхи, наприклад залишатися наодинці;

• гіперпильність — постійне перевіряння, страх роздратувати дорослих;

• збудження — метушливість, труднощі з концентрацією;

• зміни харчової поведінки — переїдання або втрата апетиту;

• зниження настрою — часта сумність, скарги на втому;

• агресивність — конфлікти з однолітками чи родиною, крик, грубі слова.

Якщо ці симптоми тривають понад місяць, варто звернутися до психолога, наприклад, шкільного спеціаліста.

Радимо також прочитати: