Жити складно, зате цікаво. Доводиться постійно випробовувати себе на міцність, пізнавати істини, пробувати щось нове, доводити світові, що ми гідні звання переможця. Мета цієї статті – не нашкодити вам, але надихнути на нові горизонти, навіть якщо доведеться набити чергову хворобливу шишку. Готові до змін? Тоді ці істини варто усвідомити й прийняти раз і назавжди.
1. Страшно всім.
І тим, хто фінансово незалежний. І тим, хто талановитий. І тим, хто безумовно гарний. І тим, хто розумний і мудрий. І тим, хто народився у щасливій сім’ї. І тим, хто живе біля океану. І молодим. І старим. І тим, хто переконаний у своїй справі. І тим, кого розуміє партнер. І тим, хто займається йогою. І єдиноборствами. І медитацією. І тим, хто тільки починає. І тим, у кого великий досвід. І тим, у кого на вигляд абсолютно все добре.
Страшно всім.
Починати нове. Виходити зі звичного кола. Ризикувати. Робити щось, до чого ще не звик. Страшно за близьких. За справу. За своє життя. І ще багато чого.
Страх буде і далі. Скільки б не було досвіду, практики, впевненості, визнання, грошей, таланту, але кожен раз замахуючись на нову висоту, кожен раз виходячи на сцену, кожен раз, обертаючись на близьких – так чи інакше буде страшно. Це нормально. Це означає, що ти ще живий. І значить, потрібно йти вперед. Через страх. А не намагатися повністю від нього позбутися.
2. Швидко – це повільно, але без перерви.
Не потрібно швидко, інтенсивно, круто, дуже потужно. Достатньо всього лише регулярно. Найголовніше – тримати ритм. Ледве-ледве, але зі стабільною послідовністю. А через якийсь час буде видно, як швидко, інтенсивно, круто і дуже потужно.
3. Ніяких гарантій немає.
Базове правило світобудови, через яке потрібно пропускати всі свої рішення і плани.
4. Епоха таємних знань, які можуть щось змінити, закінчена. Настала ера інформаційної гігієни.
Уже років п’ять, як знання не є головною валютою в питанні досягнень і будь-якого осмисленого існування. Інтернет їх знецінив своєю доступністю.
На зміну прийшла концентрація. Здатність утримувати увагу на завданні й не розхлюпувати інтерес – ось хто править. А ця навичка знаходиться в прямій залежності від інформаційного шуму, який сьогодні всюди. Що більше словесного сміття навколо, то слабше фокус. Що більше чужих думок, то тихіше власний голос.
Постійне перебування в інтернет-потоці атрофує здатність до самоусвідомлення, підміняючи суть концепціями про те, що нею є.
5. Радість і задоволення – не одне й те саме.
Ми ніколи не отримуємо радості від шоколадного торта, фужера вина або сигаретки. Ми не отримуємо радості від нових чобіт або парфумів. Важливо називати речі своїми іменами – ми отримуємо задоволення. А тут вже зовсім інша хімія.
Природа цього почуття дуже швидкоплинна і нерозривно пов’язана з наступною незадоволеністю, нудьгою, пересиченістю і бажанням нової порції.
Не страшно відмовити собі в задоволеннях, страшно не пізнати радість.
6. Страждання існують.
Будда все-таки має рацію. Страждання існують. Страждають всі. І ті, у кого нічого немає, і ті, у кого є все. А хто конкретно в цю хвилину не страждає, піде в біль в наступну, як тільки зміниться курс долара, відбудеться теракт, отримає у відповідь, що його не люблять, побачить брудний під’їзд, не дочекається відповіді на повідомлення, не отримає грошей або по будь-якому іншому подиху вітерця. Страждання існують. І завжди без приводу, якщо згадати фінал будь-якого людської істоти.
7. Стану внутрішньої 100% готовності до змін не існує.
Ми завжди до кінця не готові до поворотів і змін. Завжди є вагомі «але» і приводи трохи відкласти до більш сприятливої ситуації. Марно чекати однозначної внутрішньої згоди, потрібно вирішувати, спираючи скоріше на «пора», ніж на ефемерну готовність.
8. Ліні не існує.
Є нелюбі заняття, нестача енергії й відсутність масштабного бачення, щоб захоплювало дух від перспектив. А ліні немає.
Альберто Дельгадо
