24 січня виповнюється 700 днів від повномасштабного вторгнення росії в Україну. Чи вірили ви декілька років тому, що ми зможемо вистояти проти другої армії світу 700 днів? Багато крові, багато смерті, багато покалічених людей тілом та душею через варварів і нелюдей, які прийшли на нашу українську землю.
Але попри все ми продовжуємо жити й працювати, навіть коли сил уже немає, навіть коли здається, що гірше бути вже не може бути… а стає гірше. Ми долаємо далі свій шлях з вірою в Перемогу та мирне майбутнє на власній землі.
700 днів тому росіяни почали відкрито вбивати наших людей.
700 днів як Україна стоїть у найтяжчій битві за свою незалежність.
700 днів тому ми вперше почули звуки тривоги, і війна стала нашим сьогоденням.
700 днів жаху і неймовірного героїзму.
700 днів ЗСУ мужньо захищають нас і за це ми їм безмежно дякуємо!
700 днів наші захисники, незалежно від погоди, захищають землю нашої Батьківщини і наших дітей.
700 днів неймовірної сили та героїчного опору.
Що нас чекає в майбутньому? Знаю одне: нас – не зламати! Ми не зупиняємося. Ми не пробачимо! Світ не пробачить! Бог не пробачить!
Щодня крокуємо до перемоги. Хоча наше серце наповнене болем за всіма загиблими і понівеченими, за зруйновані міста і села, ми продовжуємо триматися разом. Кожний день приносить нові випробування, але ми продовжуємо боротись за мирне і спокійне життя.
Дякуємо ЗСУ та усім захисникам і захисницям, дякуємо Волонтерам, Медикам, Рятівникам, всім неймовірним Українцям, які щитом прикривають нашу Україну вже 700 днів!
Слава Україні!!
Героям Слава! Вічна Памʼять тим, хто віддав Своє Життя! Перемога з нами!
Радимо також прочитати:
- Роздуми історика: Україна після війни. Частина 1
- Якою буде Україна після війни: “Ми ідемо до перемоги. І ми маємо дійти”
