Що таке антибіотики?
Антибіотики – це медикаменти, які вбивають бактерії та інші мікроорганізми (бактерицидні антибіотики) або не дають їм розмножуватися (бактеріостатичні антибіотики). Антибіотики – це природні продукти обміну речовин різних бактерій та грибів, приміром, пеніцилін. Деякі види грибів виробляють його з метою захистити себе самих від атаки бактерій.
Інші антибіотики були створені в лабораторіях чи хімічно модифіковані, аби вони стали більш дієвими. При цьому розрізняють між антибіотиками вузького і широкого спектру дії. Перші допомагають проти конкретного збудника хвороби, останні – проти багатьох бактерій одночасно.
Як діють?
Вбиваючи бактерії чи зупиняючи їхній розвиток, антибіотики підтримують захисну систему організму. Вони атакують, зокрема, клітинні стіни цих мікроорганізмів або ж впливають на їхній обмін речовин. Приміром, пеніцилін порушує синтез клітинної стінки бактерій. Маючи діряві клітинні стінки, вони стають нежиттєздатними на попросту лускаються.
Інші медикаменти унеможливлюють виробництво бактеріями білків, яких вони конче потребують для виживання. Або ж антибіотики блокують транспортні механізми в клітинній стінці, що порушує природній баланс клітин. Ще інші медикаменти порушують розмноження збудників. Таким чином через деякий час уже наявні бактерії вмирають, а нові більше не з’являються. Але всі вони допомагають виключно проти бактерій – проти вірусів антибіотики безсилі.
Коли потрібно приймати?
Нежить, кашель, біль у горлі та підвищена температура: через схожість симптомів на початку захворювання, спершу важко зрозуміти, чи йдеться про бактеріальну, чи про вірусну інфекцію.
Утім, відомо, що більшість застудних захворювань та грип викликані вірусами, а проти них прийом антибіотиків немає сенсу.
Натомість має сенс використовувати антибіотики в тому разі, коли бактерії потрапили в організм через ослаблену імунну систему та розмножуються в ньому. Адже в такому разі можуть виникнути запалення, які здатні, зокрема, й надовго пошкодити органи. Запалення легенів, мигдалин, сечового міхура чи кори головного мозку викликані переважно саме бактеріями. У такому випадку використання антибіотиків має сенс.
Тож, аби запобігти розвитку стійкості бактерій до антибіотиків, їх варто приймати лише тоді, коли це конче необхідно. Крім того, лікування в жодному разі не можна переривати до завершення призначеного курсу. Адже тоді бактерії, яким, можливо, вдалося вижити, отримують нагоду розвинути стійкість до антибіотику.
Чому багато антибіотиків більше не допомагають?
Якщо в когось бактеріальна інфекція, йому переважно одразу ж виписують антибіотик. Та через їхнє масове застосування ці медикаменти більше не діють, через те що бактерії дуже швидко звикають до антибіотиків та розвивають власні захисні механізми проти антибіотиків.
Приміром, бактерії виробляють нові білки, які розрізають та в такий спосіб знешкоджують молекулу антибіотика. Або ж бактерії таким чином змінюють свою клітинну стінку, що антибіотик вже не може потрапити всередину клітини.
Часто збудник захворювання змінює також і цільову структуру – те, що, власне, є мішенню антибіотика. Приміром, бактерія починає виробляти інший білок, який виконує ту саму функцію в клітині, що і його попередник, є нечутливим до антибіотика.
Якщо бактерія знайшла дієвий спосіб протистояти антибіотику, вона передає свої видозмінені гени нащадкам. Бактерії можуть обмінюватися генетичним матеріалом за допомогою навіть простого контакту. Таким чином стійкість до антибіотика поширюється на дедалі більшу кількість бактерій. Часто збудники можуть бути стійкими одночасно до кількох антибіотиків.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку в світі близько 700 тисяч людей помирають від наслідків стійкості бактерій до антибіотиків.
Що таке резервні антибіотики?
Коли бактерії проявляють стійкість до антибіотиків чи має місце дуже сильна інфекція, як запасний варіант існують також так звані резервні антибіотики, які лікарі призначають лише в критичних випадках. Через те, що їх рідко застосовують, бактерії ще не мали нагоди розвинути проти цих препаратів захисні механізми.
Та резервні антибіотики в жодному разі не є кращими за стандартні. Часто вони є набагато менш дієвими, гірше переносяться організмом або викликають більше побічних ефектів. Саме тому їх призначають людям лише в екстрених випадках.
За даними ВООЗ, одним із найважливіших резервних антибіотиків вважається колістин. Це дуже старий антибіотик, яких десятиліттями майже не застосовувався під час лікування людей через значні побічні ефекти. ВООЗ рекомендує застосовувати його як резервний антибіотик якомога рідше, аби він не втратив своєї дієвості.
Утім, насправді резервні антибіотики дуже часто застосовуються у масовому тваринництві. Багато лікарів критикують застосування цих антибіотиків до тварин.
Чому не розробляють нові антибіотики?
Єдина можливість протистояти виробленню в бактерій стійкості до антибіотиків – це постійно розробляти нові медикаменти, які бактерія ще не знає. Все ж, фармакологічні компанії останнім часом інвестують набагато менше у розробку нових антибіотиків, адже розробка нового антибіотика коштує кількасот мільйонів євро. Якщо медикамент зрештою допускають на ринок, до цього додаються витрати на виробництво, збут та маркетинг.
Але антибіотики приймають лише кілька днів, а якщо нові препарати взагалі будуть застосовуватися лише в екстрених випадках, це не даватиме концернам достатньо прибутку. Тож навіть для великих компаній зрештою більш привабливими видаються інші галузі досліджень, приміром, розробка препаратів проти раку чи хронічних захворювань.
Тож багато міжнародних експертів закликають владу держав більше інвестувати в розробку нових антибіотиків – чи-то фармакомпаніями, чи-то державними дослідницькими установами.
