Згідно з новим церковним календарем 11 грудня вшановують пам’ять Никона Сухого. Ченця назвали Сухим, тому що він висох від голоду та інших мук за роки перебування у полоні, а потім дивом повернувся додому. Мощі Никона Сухого досі зберігаються у Ближніх Печерах Києво-Печерської лаври. До нього моляться за відновлення справедливості.

Яким був Никон Сухий за життя?

Никон народився у Києві наприкінці ХІ століття у заможній сім’ї, походив зі знатного роду. Але він постригся у ченці і присвятив своє життя молитві і служінню Господу.

Коли 1096 року на Київ напали половці, вони захопили Никона у полон з надією, що родичі заплатять за його визволення щедрий викуп. Коли один киянин приїхав до половців викуповувати полонених, він побачив Никона і розповів рідним, що той у полоні. Почувши це, вони взяли багато грошей і приїхали до половців, щоб заплатити і визволити Никона.

Та ченець відмовився від викупу, сказавши: “Не витрачайте даремно вашого майна. Якби Господь хотів, щоб я був вільний, Він не віддав би мене в руки цих нечестивих. Він Сам віддає в полон тих, кого хоче. Але ми, якщо приймаємо добро з рук Господніх, чи не приймемо зло?” Рідні докоряли йому і повернулися з усім багатим викупом своїм назад.

Половці, побачивши, що їхній план не здійснився, почали мучити Никона. Три роки його морили голодом і спрагою, катували, різали руки і ноги, влітку виставляли під палюче сонце, а взимку кидали у сніг. Але блаженний Никон за все дякував Богу і безупинно молився. Своїм мучителям він казав: “Христос без викупу звільнить мене з полону, і я вже знаю це. Уже через три дні я буду в монастирі”.

Почувши ці слова, наглядачі вирішили, що він планує втечу. Тому закували його у кайдани, підрізали коліна, щоб не міг бігти, і поставили поряд цілодобову варту. А через три дні у якийсь момент Никон став невидимим, а було чути лише його голос: “Хваліть Господа з небес”.

Одночасно Никон опинився  у Лаврі на літургії. Монахи обступили його і почали розпитувати, як він тут опинився. Никон хотів приховати диво, але всі побачили, що він скутий важкими ланцюгами, поранений і стікає кров’ю, тому ніяк не міг прийти сюди самотужки. І Никон розповів по диво, яке сталося, і як Господь врятував його з полону.

Никон не хотів, щоб із нього знімали кайдани. Та Ігумен його переконав: “Якби Господь хотів, щоб ти далі терпів муки, Він не визволяв би тебе із полону”.

Через багато років, коли було укладено мир із половцями. до Києва приїхав половчанин, який був Никоновим наглядачем, коли ченець був у полоні. Він упізнав свого полоненого: колись Никон молитвою зцілив його від смертельної хвороби. Чоловік був настільки вражений зустріччю, що прийняв хрещення і сам став ченцем. До кінця життя він перебував у Печерському монастирі і прислужував своєму полоненому, блаженному Никону.

Про що моляться до блаженного Никона?

Блаженний Никон помер у середині ХІІ століття. Нетлінне тіло Никона Сухого зараз зберігається у Ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Його пам’ять вшановують 11 грудня.

До святого моляться з різними проханнями:

• просять про зцілення від хвороб, адже ще за життя він зцілював хворих і немічних, допомагав людям позбутися тілесних і фізичних недуг;
• просять про відновлення справедливості, адже Никон був справедливим і милосердним, допомагав потребуючим, боровся за справедливість;
• моляться про заступництво перед Богом, адже вірять, що молитва до Никона може допомогти у різних потребах.

Молитва до святого Никона

О, преподобний отче Ніконе, моли Бога за нас грішних, щоб Він дав нам силу і здоров’я, щоб ми могли жити праведним життям і прославляти Його ім’я. Заступися за нас перед Господом, щоб Він помилував нас і простив нам наші гріхи. Амінь.

Народні прикмети на Никона Сухого

• За традицією, на Никона ходили у гості та приймали гостей, дарували подарунки. Але у далеку подорож не вирушали.
• Цього дня люди намагалися не сваритися і не лаяти один одного. Вважається, що у цей день слова мають особливу силу: якщо сьогодні сваритися, то у майбутньому конфліктів не оминути.
• Цього дня широко відкривали стулки вікон і знімали штори. Люди вірили, що на Никона в домі повинно бути світло, бо воно очищає оселю від лихого.
• Також люди вірили, що рубати на Никона ялинку – погана прикмета: зима буде довгою і холодною або ж трапиться біда.
• Після того, як сяде сонце, не варто виходити на вулицю. Вважалося, що цього дня по землі ходять духи і нечисть, і їх ненароком можна зустріти.