Купуючи борошно, господині звертають увагу на ґатунок – вищий, перший чи другий. Адже кожен із сортів має своє призначення.

Найніжніший ґатунок – вищий. Із такого борошна виходить чудова здоба і кондитерські вироби. А от пироги чи кулеб’яка розкришуватимуться у долонях.

Перший сорт борошна ідеально підходить для пиріжків, які довго не черствітимуть. Борошно другого ґатунку вбирає у себе всі мінерали й вітаміни пшеничного зерна. Тому тісто з нього погано підходить, а готові вироби швидко черствіють. Тому з другого сорту випікають вафлі та млинці, виробляють пельмені, вареники і чебуреки.

Отож, вирушаючи в магазин по борошно, візьміть до уваги кілька доступних способів визначення якості продукту.  

Не купуйте відразу кількадесят кілограмів борошна, спочатку візьміть кілограм на пробу.

Найкраще брати борошно у паперових пакетах чи мішечках. Адже в такій тарі борошно «дихає» і тривалий час зберігає свої властивості. Борошно у поліетиленовій торбинці варто періодично струшувати, а перед використанням просіювати.

Колір борошна має бути білим, із м’яким кремовим відтінком. Розпізнати неякісний продукт дуже просто: крапніть трохи води у дрібку борошна. Якісне борошно матиме білий колір, а залежане – посіріє.  Червонуватий чи синюватий відтінок свідчить, що зерно було недозріле, ще й із домішками насіння бур’янів.

Не зайве понюхати борошно, взявши його на долоню. У свіжого борошна буде ніжний, польовий запах, воно розсипатиметься. Залежане матиме затхлий запах і збиватиметься у грудочки.

Якісне борошно легко стискуватиметься в долоні, видаючи хрускіт. Вологе ж збиватиметься у грудку.

Борошно не завадить і скуштувати. Свіже має приємний солодкуватий смак, несвіже – присмак цвілі.