Справа в тому, що під час цієї гри відбувається знищення нейронних зв’язків, які є невід’ємною частиною розвитку головного мозку.

Вчені провели дослідження, де взяли участь 60 футболістів. Зазначимо, що до експерименту вони не стикалися зі струсом мозку і не мали невротичних або психіатричних відхилень. І виявилося: чим більше здійснюється ударів по голові, тим вищий ризик знизити працездатність мозку.

У багатьох спортсменів спостерігалося порушення когнітивних функцій, які пов’язані з плануванням і контролем соціальної поведінки. Але найстрашніше, що від частих ударів відбувається деформація деяких часток, і це призводить до ослаблення зв’язків між частинами мозку.

З іншого боку, футбол для дітей – це віддушина в комп’ютерному світі. Якщо ви сумніваєтеся, що цей вид спорту підходить вашій дитині, можна оцінити здібності малюка на пробних заняттях – таку послугу мають більшість спортивних клубів.

Крім того, при формуванні груп, тренери враховують не тільки досвід дитини, але і її бажання грати і працювати над собою, а також налаштованість на перемогу. Адже є природжені футболісти – діти, для яких спорт – це не просто захоплення, а майбутня професія.