Духовність Життєві історії

Священик розповів про зцілення, одержимих людей та нечисту силу

Коли чоловік розрубав знайдений клубок ниток, у Світлани відняло ноги. Куди тільки не зверталося подружжя. Лікарі нічим не могли зарадити. Не допомагали ні знахарі, ні ворожки. Півроку жінка була прикута до ліжка. Аж допоки не приїхав отець Іоанн…

…Того ранку Володимир прибирав на кладовищі. Раптом біля батькової могили він побачив клубок ниток. Від несподіванки рубонув по ньому лопатою і відразу зателефонував дружині, щоб розповісти. Голос Світлани був холодним: «Біжи додому, у мене щойно відмовили ноги…».

ОТО «ВІДРОБИЛИ»!

– Так буває: прибираючи на кладовищі, бачить людина клубочок волосся, торкається – й у неї віднімає або руки, або ноги. І починає вона важко хворіти, – коментує випадок отець Іоанн, настоятель храму на Волині. – Її (Світлани. – О.С.) чоловік приїхав до мене у п’ятницю. У розпачі. Після того як більш ніж півроку подружжя намагалося порозумітися з чаклунами та знахарями.

Офіційні медики, зі слів самої пані Світлани, яка відлежала в районній та обласній лікарнях, розписалися у власному безсиллі. «Пообіцяли» їй інвалідність. Довічну…

– Скільки б такі люди не відробляли – добра не буде. Привозили до нашого храму Віктора, якого бабки лікували від алкогольної залежності, – розповідає отець Іоанн. – І так «полікували», що він ледь не зарізав власну дружину. У нас є багато людей, які і свічки палять, і молитви читають, але вони – не церква…

«ДІДЬКО МЕНЕ СКУВАВ НА ДВА ТИЖНІ!»

…Коли отець Іоанн приїхав до Світлани й пообіцяв, що жінка, яка тоді не могла встати з ліжка, танцюватиме на новосіллі в сусіда, усі сумно посміхнулися. Мовляв, така у батюшки робота – підтримувати паству в прикру годину.

Два тижні поспіль Світлана зовсім не спала. Лишень заплющувала очі, ввижалися страхіття: приходили покійники, брали за руки. Отець Іоанн прочитав молитву й наказав не тривожити жінку – дати їй поспати стільки, скільки Бог посилатиме сну.

– Після такого священик мусить відхворіти, – каже батюшка. – Пам’ятаю випадок, коли мене попросили помолитися за жіночку, яка була на заробітках, зв’язалася з непотрібною сектою й почала втрачати розум. Мене на два тижні сатана скував: зранку з ліжка не міг встати, хоча ще ввечері усе було гаразд. Її ж привезли в Україну без паспорта, без нічого, але допомогла молитва. І мама повернулася до діток.

…І ВЖЕ НІКОГО НЕ ДУШИЛО

– Тоді я служив у Нікольському соборі, коли до отця Олександра Ране, мого вчителя та наставника, прийшла людина і поскаржилася на нечисту силу, яка мордувала й душила її та близьких. Отець Олександр уважно все вислухав і сказав: я пришлю студента, й усе буде гаразд. Пригадую, ледь не упав йому в ноги: «Як? Чому я? Не піду!!!». Але пішов. І більш нікого ніщо не душило.

Зі слів отця Іоанна, є різні люди. А серед різних є й такі, що поглядом можуть збити з ніг. Або навести недугу, на яку хворітимете все життя. І ніхто вам не допоможе. Адже Світлана та Володимир об’їздили усі лікарні й усі можливі та неможливі закапелки нетрадиційної медицини.

Допоки не прийшла п’ятниця, коли отець Іоанн «висповідав» ледь не всю родину за те, що у пісний день пропонують священикові оскоромитися. Із щиро накритого столу скуштував лише маринованих грибочків і почав читати молитви над Світланою…

ВОНА НАВІТЬ ПЛАКАТИ НЕ МОГЛА

Це було у п’ятницю… Спала вона до ранку наступного дня. А ще згодом Світлана справді танцювала запальну польку на новосіллі в сусіда. Батюшка Іван розповідає, що так само щиро танцював киянин Ігор, коли дізнався, що у нього нарешті буде дитина. І гостив усіх цілісінький місяць після народження первістка:

– Вони з дружиною шість років поспіль не могли зачати дитинку… Коли вона зайшла до храму, не плакала – просто сльози текли по щоках ручаями. Гарна така, висока та струнка дівчина. Підвів її до ікони, а з оченят і далі крапає. Чоловік ледь не кричить: які там молитви, я її по професорах водив, і мені сказали, що дітей не буде! Ігор – більш як два метри заввишки, але я його переконав стати на коліна перед образом Божої Матері… Коли минув час, телефонує мені й проситься: «Отче, приїдемо до вас у гості». А я сам собі усміхаюся, бо знаю: не приїдуть, адже хлопчик у них буде. Якби дівчинка, то пустила б… Того малого козака я й хрестив, Левом назвали…


Отець Іоанн про…

…полтергейст і привидів

– Якось приїхала жінка, яка нині посідає високу посаду в державі: «У моїй квартирі щось б’є тарілки!». Оце «щось» виганяло її дитину з кухні й об 11-й вечора починало грюкати у вікна. Скликала вона, переказую дослівно, «українських і московських попів» і нарешті приїхала до мене: розв’яжіть, отче, питання! Сказав їй, що питання розв’язую не я, а Господь. З’ясувалося, що вони зняли з покійного батька широку золоту обручку, мовляв, йому там не знадобиться. Порадив викопати ямку на могилці біля хреста й опустити туди обручку… Тепер у них усе гаразд… Тут не можна казати: прийшла душа. Просто оце було від батька.

…християнське виховання

– Мама й тато не мають казати дитині поганого слова, щоби не пролилася й краплиночка дитячих сліз! Не кляніть і не ображайте дітей, адже ваші слова можуть втілитися у жахливу реальність. Якось зі зла мати сказала сину: «Бодай ти не діждав шлюбу!». І його машина у день весілля в’їхала в перший стовп!.. Ліпше благословляйте діток. Щоразу. Навіть коли відправляєте до школи. Бо як ви помолитеся, так буде і дітям вашим…

…про одержимість бісами

– У Почаєві я побачив 14-річного хлопчину, одержимого Духом Злоби. Він підійшов до мене й закричав: «Я тебе не боюся, ти мені нічого не зробиш!». Коли я взяв його за руку і ми приклалися до ікони Божої Матері, дитину почало трясти. Мати розповідала потім, що обвозила сина по усіх знахарях, намагалася поклонитися мені до ніг. Я сказав, що зцілення сталося у храмі Божому, тому йдіть і поклоніться Господу.