Хочу у відпустку, або Як відстояти право на відпочинок

Право на щорічну та додаткові відпустки у перший рік роботи настає через шість місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

«Мене не буде два тижні. Як це краще оформити: написати заяву на відпустку чи звільнитися?». Іноді доходить навіть до таких крайнощів, коли роботодавці забувають, що їхні співробітники мають не лише право на працю, а й право на відпочинок. «Сімейний порадник» нагадує: відпустка існує, потрібно лишень навчитися її відстоювати.

* Хто має право на відпустку?

Це питання регулюється Законом України «Про відпустки», а для деяких категорій працівників також спеціальними законодавчими актами і постановами Кабміну. Загалом право на відпустку мають громадяни України, а також іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють у нашій країні, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, незалежно від його форми власності і виду діяльності, а також особи, які працюють у фізичної особи за трудовим договором. В Україні існує, зокрема, щорічна основна та додаткова відпустка, а також додаткова відпустка у зв’язку з навчанням, творча, соціальна та відпустка без збереження заробітної плати.

* Як регламентується тривалість щорічної відпустки в Україні?

Відповідно до закону, щорічна оплачувана відпустка надається працівникам не менше ніж на 24 календарні робочі дні за відпрацьований робочий рік, який обчислюється з дня укладення трудового договору. Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, інвалідам III групи – 26 календарних днів, особам віком до вісімнадцяти років – 31 календарний день. Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, – 69 календарних днів.

* На скільки днів можна взяти відпустку за свій рахунок?

Відпустка без збереження заробітної плати може надаватися на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більш як на 15 календарних днів на рік.

* Хто має право на додаткову відпустку?

Щорічна додаткова відпустка надається окремим категоріям працівників за роботу з особливим характером, шкідливими і важкими умовами праці (до 35 календарних днів), працівникам з ненормованим робочим днем (до 7 календарних днів). Також закон передбачає додаткову відпустку працівникам, які мають дітей. Так, жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері чи батьку (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

* Чи збільшується тривалість відпустки, якщо під час неї працівник брав «лікарняний»?

Так, відпустка продовжується на кількість днів, вказаних у листку непрацездатності.

* Через який проміжок часу можна отримати першу відпустку після початку трудової діяльності?

Право працівника на щорічну основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає через шість місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Якщо така відпустка надається раніше 6 місяців безперервної роботи, то її тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, або ж надається у повному розмірі для певних категорій працівників, передбачених законодавством.

* Хто має переваги при складанні щорічного графіку відпусток?

Перевагу мають матері і батьки-одинаки, матері інвалідів і дітей у віці до 15 років, а також працівники віком до 18 років, інваліди, жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю і пологами, дружини і чоловіки військовослужбовців, батьки-вихователі дитбудинків сімейного типу, ветерани праці та війни, люди, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною тощо. Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки на їхнє бажання приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою. Законодавство також дозволяє батькам дітей, які вступають до вищих навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, брати частину своєї відпустки (оплачуваної або неоплачуваної) під час вступної кампанії. Для супроводу дитини до місця навчання і назад вони можуть розраховувати на 12 календарних днів. Якщо ж в сім’ї кілька абітурієнтів, то таку частину своєї відпустки батьки можуть брати для супроводу кожного з них.

* Як розраховується розмір відпускних і коли роботодавець має їх виплатити?

Для цього є спеціальна формула: сума зарплати за рік ділиться на кількість днів у році, мінус святкові і неробочі дні, і множиться на кількість календарних днів відпустки. Ця ж формула використовується, щоб розрахувати суму грошової компенсації за невикористану відпустку.

Ст. 21 Закону «Про відпустки» передбачає, що працівник має отримати зарплату за час відпустки не пізніше ніж за три дні до її початку. Якщо гроші не були виплачені в строк, працедавця чекають штрафні санкції. У разі звільнення працівнику виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні відпустки. На бажання працівника частина щорічної відпустки може бути замінена грошовою компенсацією.

* Куди звертатися по допомогу, якщо роботодавець все-таки порушує право на відпустку та не виплачує відпускні?

У такому разі потрібно написати письмову скаргу (заяву) своєму роботодавцеві, зареєструвати її вхідний номер. Це буде документальним підтвердженням порушення роботодавця. А також можна звернутися зі скаргою в профспілку, державну інспекцію праці або прокуратуру.

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook