Доброта вимагає розуму: чому добрі люди розумніші за інших | Сім’я і дім
Відпочинок Сім'я

Доброта вимагає розуму: чому добрі люди розумніші за інших

А ви знали?

Якщо ви думаєте, що «добрий» означає «наївний», то ви помиляєтеся! Фахівці кажуть, що доброта – один з головних ознак інтелекту.

Іншими словами, добрі люди – найрозумніші.

Нейробіолог Річард Девідсон говорить: «основа здорового мозку – доброта». Він пояснює, що доброта вимагає здатності думати не тільки про себе, а й про інших. Зрештою, інтелект визначається як «здатність набувати й застосовувати знання і вміння».

Тобто бути розумним означає не просто запам’ятовувати випадкові факти, а знаходити застосування своїм знанням в повсякденному житті.

Для егоїзму, злоби й презирства до людей багато розуму не треба. Робити, що хочеться, не замислюючись про наслідки для інших, простіше простого. Так надходять навіть бактерії й віруси, у яких і мізків-то немає: вони розмножуються, коли їм хочеться, навіть якщо це вбиває їх носія.

Добрі ж люди часто роблять хороші вчинки шляхом персональних жертв. Вони витрачають свій час, гроші й ресурси, щоб дати іншим те, що їм потрібно. Вони здатні думати й усвідомлювати, що добрі справи покращують весь світ, а не тільки їх маленький закуток.

Девідсон – не єдиний експерт, який стверджує, що добрі люди розумніші. Численні дослідження доводять: в середньому у злих людей інтелект нижчий.

Наприклад, одне канадське дослідження виявило, що люди, схильні до расизму і забобонам, мають нижчий IQ, ніж більш толерантні. Хоча спочатку це дослідження було задумано як вивчення причин виникнення політичних поглядів, ці результати проливають світло на обидві сторони питання.

Річ у тім, що схильність до расизму і забобонам часто продиктована нездатністю адаптуватися до змін, а це ще одна ознака низького інтелекту. Стівену Хокінгу часто приписують вислів: «Інтелект – це здатність адаптуватися до змін». Насправді ця цитата відома як мінімум з 1905 року, але не в тому річ; головне, що це чиста правда.

І це цілком логічно. Здатність ухвалювати зміни вимагає розумових зусиль.

Для початку треба зрозуміти, чому зміни необхідні. Потім треба відмовитися від застарілих уявлень про світ. Це дуже важко навіть для самих розумних.

Нарешті треба усвідомити, що як би нас не лякали зміни, вони роблять наше життя – і весь навколишній світ – трошки краще. Остерігатися змін цілком нормально – це зовсім не ознака «тупості». Страх перед невідомістю – у нас в генах. Розумних від дурних відокремлює саме здатність приймати необхідні зміни.

Справедливості заради, варто відзначити, що деякі дослідження виявили у людей з украй високим IQ ряд не самих привабливих рис. Такі люди більш самовпевнені й схильні не помічати власних недоліків. Це, звичайно, важко співвіднести з добротою.

Однак IQ – не єдиний і далеко не найкращий показник істинного інтелекту. Все більше вчених схиляються до того, що існує три типи інтелекту, в тому числі соціальний та емоційний.

Емпатія – важлива складова емоційного інтелекту, настільки важлива, що в данських школах її навіть викладають разом з математикою і читанням. Годину на тиждень дітей вчать бути добрішими й жалісливішими.

І це теж зрозуміло. Адже емпатія – це в першу чергу здатність розуміти чужі почуття. Щоб розуміти почуття іншої людини, потрібно куди більш розвинений розум, ніж щоб запам’ятовувати факти й видавати їх за командою.

Звичайно, в кожному правилі бувають виключення. Деякі люди з високим IQ не відрізняються добротою, а деякі носії низького IQ демонструють рідкісну здатність до співчуття.

Але все ж інтелект – це не показники в тесті. Доброта, повага до чужих почуттів і адаптація до змін, навіть коли вони вас лякають, – ось справжні показники видатного розуму.

Джерело

Дата публікації: 10.03.2020 img Поділитися