Допомогти дитині узгоджувати свої почуття з почуттями інших людей може бути складним завданням для батьків і вчителів. Коли дитина поводиться недоброзичливо, батьки або вчитель можуть запитати: «Як би ти почувався, якби з тобою вчинили так само?». Зауважте, вони ставлять саме такі запитання, а не, наприклад: «Як ти думаєш, що він відчув у цій ситуації?», тому що знають, що дитина з огляду на її вік ще не в змозі розуміти чужу точку зору. Їй легше усвідомити свої почуття, ніж почуття іншої людини. Утім, здатність брати до уваги чужу точку зору є важливою навичкою, необхідною для соціального розвитку дитини.
Найкращий спосіб допомогти дитині розвинути цю навичку – часто говорити про думки, почуття й поведінку людей, із якими дитина стикається у повсякденні, а також персонажів книг, які ви читаєте разом, і фільмів, що їх ви переглядаєте разом із нею. Читання книг уможливлює широке обговорення почуттів персонажів, тому що в дитячих книгах багато уваги досить часто приділяється взаємодії між людьми, їх почуттям. Життя не схоже на телевізійне шоу, тому в повсякденних розмовах батьків із дитиною рідко зачіпається тема почуттів. Обговорення книг у цьому сенсі надає батькам і дітям набагато більше можливостей.
Усвідомлювати почуття персонажів книг, фільмів або телевізійних шоу корисно ще й з огляду на те, що дитина отримує змогу говорити про емоції, перебуваючи в психологічно спокійному стані. Дитині набагато легше розмовляти про гіпотетичні, ніж реальні, випадки булінгу в школі або сімейні конфлікти. Батькам же такі гіпотетичні ситуації допомагають обговорювати з дітьми складні проблеми, що виникають удома або на ігровому майданчику.
Наприклад, коли дитина у вихідний день о шостій годині ранку з криком вимагає снідати, скажіть їй, що зараз вона виглядає як примхливий герой мультфільму. Ця стратегія спрацює набагато краще, ніж просто сказати їй, що вона поводиться зухвало, або пояснювати, як ви почуваєтеся від її слів. Порівнюючи її поведінку з поведінкою негативних героїв книг або мультфільмів, ви домагаєтеся того, що дитина починає розуміти, як почуваються ті, кому негативні герої завдають прикрощів. Дитина любить позитивних героїв і хоче, аби вони були щасливі. І тому при описаному вище порівнянні вона розуміє зв’язок із собою й те, у якій ролі вона зараз перебуває. Після того, як дитина змогла побачити ситуацію ззовні, допоможіть їй виправити ситуацію й перейти в іншу роль.
Оскільки розповіді ґрунтуються на драматичних сюжетах, варто для розмов із дитиною про емоції використовувати книги, фільми або телевізійні шоу. Почніть із простих запитань про думки й почуття вашої дитини, наприклад:
- Який епізод оповідання розвеселив тебе найбільше?
- Який епізод оповідання ти вважаєш найстрашнішим (найприємнішим, найсумнішим)?
- Якби ти почувався на місці головного героя?
Прислухаючись до реакцій дитини на прочитане, а також висловлюючи власні почуття, ви можете почати з дитиною розмови про емоції й ситуації, про які ви не говорили раніше. Ви можете підштовхнути дитину поглянути на певну ситуацію з різних точок зору, ставлячи запитання про те, чому герої діяли тим чи іншим чином і чи допомогло їм це досягти мети. Дайте дитині шанс дослухатися до інших. Згодом це не тільки допоможе вам почати цікаві розмови з нею про книги, які ви читаєте разом, а й стане для неї основою до переходу від ролі негативного персонажа до ролі позитивного героя у вашому сімейному житті.
