Психологиня Оксана Анащенко пояснила, чому люди скаржаться на низьку самооцінку і дуже хвилюються, що нічого не досягли в житті. При цьому навіть тоді, коли кожен з них цілком відбувся в професії і соціумі. А причина ось у чому…
Соцмережі можуть і нашкодити
Соціальні мережі давно стали невід’ємною частиною нашого життя. Люди годинами проводять там час, гортаючи стрічку і змінюючи особисте спілкування лайками і емодзі.
Зараз вже для всіх звична така картина: людина з головою поринула в свій гаджет і не виринає звідти навіть в момент переходу дороги або в процесі входу в вагон метро.
Так, часом в соцмережах можна знайти багато корисної інформації і дізнатися новини. А ще можна нескінченно моніторити сторінки своїх друзів і стрічку, залипаючи в цьому і плутаючи красиву картинку з реальністю.
Всі хочуть мати гарний вигляд в очах інших людей, зміцнюючи свої маски і показуючи глянсовий фасад. Тому більшість людей викладають в соцмережі найкрасивіші свої фотографії, звіти про досягнення, “круті” поїздки і важливі зустрічі.
Мало хто напише там про свої невдачі і помилки, про печаль і біль. Швидше викладуть фотографії в бікіні на тлі білого піску або букет з 99 троянд від коханого чоловіка, ніж свідоцтво про третє розлучення або нариси про ненависну роботу.
Ніколи не порівнюйте себе з іншими!
Але життя, яке показується в постах соцмереж – це тільки мала частина того, що відбувається з людиною, це тільки красива обкладинка.
Хоча знову і знову гортаючи стрічку, люди забувають про це. Бачачи зовнішні атрибути “успішності” своїх мережевих друзів і порівнюючи себе з ними, хтось мимоволі впадає в апатію різного ступеня тяжкості.
Не усвідомлюючи при цьому, що порівнює зовсім різні речі – все своє життя цілком і повністю, з усім хорошим і поганим, що воно в себе включає, і красиву інстаграмну етикетку іншої людини, яка насправді може відображати лише 10% її реального життя.
Наприклад, людина, яка з’їздила до моря тільки один раз на рік або не з’їздила взагалі й рахує гроші від зарплати до зарплати, знічується і сумує через своє життя, коли читає чиїсь подорожні нотатки по екзотичних островах або переглядає фотозвіт по шикарному шопінгу подруги.
При такому порівнянні себе і свого життя з красивим фасадом “мережевих” друзів легко відчути себе повним невдахою і втратити орієнтири свого власного життя.
Як гадаєте: чи існує протиотрута від цього і яка саме?
З’ясувалося, що їх думка про себе, як про невдаху, в основному базується на порівняльному аналізі свого життя з історіями друзів, які ті викладають в соціальних мережах.
