Що робити, коли почули сирену? Куди бігти та що брати з собою? Для Радіо Свобода розповів військовий експерт Олег Жданов та експерт з безпеки.

• У разі військової загрози Міністерство оборони інформує Державну службу з надзвичайних ситуацій, яка оповіщає населення.
• Якщо ви почули звуки сирен або гучномовця протягом кількох хвилин, це означає попереджувальний сигнал «Увага всім». Сирени включатимуть чергові на підприємствах, звук мають почути всі жителі міста.

Що робити після сигналу?

Після звукової сирени вмикайте телебачення, радіо, інформаційні сайти. Ви маєте почути всю інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкцію дій.

Якщо відключать інтернет, телефонний зв’язок, радіо, телебачення, не буде зв’язку та електрики, тоді треба орієнтуватись тільки на звукові сигнали.

Після сирени, є три розвитки подій:

• залишатись вдома,
• спускатись в найближче укриття,
• евакуйовуватися.

«В більшості випадків сирена для оповіщення цивільного населення – означає, ймовірний напад противника з повітря, або ракетна атака, чи авіаційний удар», – каже військовий експерт Олег Жданов.

«Вперше після сирени, люди дуже довго збираються. А другий, третій раз це дуже швидко та оперативно», – додав Жданов.

Що робити, коли чуєте сигнал тривоги?

Після сигналу “Увага всім!” і доведення команди на укриття населення (доводиться за допомогою електросирен, гудків підприємств, вуличних гучномовців, телебачення та радіомовлення) необхідно:

• Попередити сусідів (колег по роботі).
• Взяти з собою особисті документи, теплі речі та продукти харчування з водою, медикаменти, предмети гігієни.
• До сховища та підвальних приміщень забороняється приносити:
• громіздкі речі;
• сильно пахучі і займисті речовини.
• Залишаючи квартиру – вимкніть електроживлення, перекрийте газ і воду.
• Надайте допомогу дітям та літнім людям під час руху.

Якщо почались обстріли, то треба взяти все необхідне, перейти у ванну кімнату і там перечекати, радить Ігор Молодан.

«Треба знаходитись далі від вікон і дверей. Зручніше ванна кімната, там є вентиляція, запас води, можна підготувати запас їжі», – каже експерт. Вас від вулиці має відгороджувати дві стіни. Ховайтеся біля несучих стін, подалі від вікон і зовнішніх стін.

Де безпечно сховатися у квартирі або домі у разі тривоги

У приватному будинку, краще спуститись у погріб чи підвал.

Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на землю та закрити голову руками:

«Коли рвуться снаряди на вулиці єдине правильне рішення – це знайти для себе безпечне місце, якісь поглиблення, бажано закритті бетоном з різних сторін, щоб уникнути прямого впливу уламків від розривів бомб», – додає Молодан.

Якщо треба йти в укриття:

• Візьміть «тривожну валізу»

Перш за все треба взяти «тривожну валізу», знеструмити квартиру, перекрити газ, воду, одягнутися по сезону.

У «тривожній валізі» мають бути документи, гроші, ліки, вода, теплі речі. Валізу треба зібрати вже зараз.

Валіза не тривожна, а екстрена: що в ній має бути?

• Йдіть у бік бомбосховища, яке розташоване найближче. Або в яке у вас є перепустка

Після цього оцініть обставини, якщо немає зовнішніх загроз: розривів снарядів, стрільб, варто покинути приміщення і переміститись або у підвал у своєму будинку, або в бомбосховище, яке є на карті, переконує Ігор Молодан.

Знайти бомбосховище біля свого будинку чи роботи, варто заздалегідь. Вони є на сайті ДСНС або органів місцевої влади.

Якщо поблизу немає бомбосховища, бажано спуститися у підвал. За словами Жданова, міцніший у будинках з монолітним каркасом, а найслабші будинки з цегли. «Вони під час вибуху трощаться на дуже дрібні осколки й засипають тих, хто ховається під стінами або в підвальних приміщеннях. Шансів вижити в таких будинках дуже мало», – каже Жданов.

Підземні переходи, підвали, труби під дорогою можуть служити укриттям, але не мости: «Міст якщо завалиться, то придавить всіх».

«Є бомбосховища, де можна жити постійно. Там системи вентиляції, фільтрування води, систему каналізаційних стоків, запаси продовольства тощо. У таких довготривалих бомбосховищах у прифронтовій зоні розташовували шпиталі», – додає військовий експерт.

Але більшість бомбосховищ розраховані на те, щоб люди пересиділи повітряну атаку.

Продумайте подальші дії

Кожна людина спочатку має відповісти на питання, що вона збирається робити в разі кризової ситуації. Військовий експерт Жданов розповідає про три основні варіанти:

• Захищати свою державу, домівку. Тоді треба шукати способи та організації, які включать їх до своїх лав.
• Якщо людина збирається евакуюватись, тоді в неї має бути зібрана «тривожна валіза», запас продовольства на дві-три доби з продуктами довготривалого зберігання і запас питної води. Людина швидко збирає речі, пакується і їде в місце евакуації, якомога далі від лінії фронту. Так зазвичай діє цивільне населення.
• Третій варіант – людина може залишитись у своїй домівці. Якщо ця територія потрапить під окупацію, залишитись там. Тут вже людина бере на себе відповідальність за збереження свого життя, здоров’я і взагалі за свою безпеку.