У православних і католицьких церквах щодня упродовж Пасхального тижня у церквах відбуваються богослужіння (утреня, часи, літургія і вечірня), схоже на великодню службу. Весь тиждень царські врата православних храмів залишаються відкритими. Це триває до Світлої суботи, коли після літургії роздають артос.

Згідно із 66 правилом Вселенського собору, упродовж Пасхального тижня “вірні мають у святих церквах безперестанно вправлятися у псалмах і співах і піснях духовних, радіючи і тріумфуючи в Христі, і слухаючи читання Божественних писань, і святими таємницями насолоджуючись. Бо таким чином з Христом разом воскреснемо, і вознесемося. Через це у зазначені дні нехай не буде кінських змагань або інших народних видовищ».

У Світлий тиждень кожен вірянин може попросити Ісуса Христа про допомогу і заступництво, дарування віри, сил і здоров’я.

Традиції кожного дня Пасхального тижня

• Перший понеділок після Великодня називали Волочебним – бо всі “волочилися” від хати до хати у гості. А ще понеділок Пасхального тижня у деяких регіонах України називають Поливаним, бо цього дня хлопці обливають дівчат водою. Цей день ще називають ще Днем Богородиці, прийнято роздавати милостиню нужденним і робити добрі справи.
• Колись у Світлий Вівторок у гості починали ходити жінки (раніше на другий день Пасхи ходили у гості тільки чоловіки, а жінки тільки на третій). Традиційно у цей день шукали ряст, а знайшовши – топтали його, примовляючи: “Щоб і на той рік діждати рясту топтати”.
• У середу Світлої Седмиці селяни традиційно влаштовували забави, танці і веселощі.
• Четвер на Пасхальному тижні іменують Навським Великоднем, Тобто Великоднем мерців. Вважається, що в цей день звістка про настання Великодня сягає потойбічного світу й померлі приєднуються у святкуванні до живих. У цей день колись було прийнято прибирати могили на кладовищах напередодні Проводів. Починаючи з четверга можна було влаштовувати оглядини і молоді люди приглядали собі наречену.
• У п’ятницю – свято чудотворної ікони Божої Матері “Живоносне джерело”. У цей день у храмах освячують воду. За народними традиціями, Світла п’ятниця – Прощений день: цього дня до молодят приходили близькі родичі. У цей день за традицією дівчата вмивалися крижаною водою, яка, вважається, допомагає весь рік залишатися здоровою.
• Колись у суботу традиційно збиралися і грали у катання яєць.
  Всі охочі складали півколом свої крашанки, а хтось скочував свою крашанку з гірки, намагаючись збити якомога більше чужих. Всі збиті яйця гравець забирає собі. Якщо ж не збив жодного яйця – то і своє віддає.

Що можна і не можна робити на Великодньому тижні

Упродовж Пасхального тижня не можна сумувати і плакати за померлими, бо вважається, що їхні душу у ці дні перебувають поряд із живими.

Весь тиждень після Великодня не можна сердитися, злитися, сваритися, треба намагатися бути добрішими до ближніх, допомагати нужденним.

В народі кажуть, що цього тижня не можна працювати ні на городі, ні вдома. З середи Світлого тижня можна по господарству робити те, що є першочерговим. Якщо ж мова йде про допомогу нужденним, хворим, то це навпаки вітається.

Освячені продукти не можна викидати, їх потрібно з’їсти за святковим столом, поділитися з рідними та сусідами або роздати бідним.

Упродовж Пасхального тижня у середину та п’ятницю не дотримуються посту. Не треба постити навіть готуючись до причастя.

У цей час не проводять заупокійні канони: вважається, що тим, хто помер упродовж Пасхального тижня, Господь пробачає усі гріхи.

Упродовж Пасхального тижня не вінчають, але дозволено хрестити дітей. Вважається, що дитина, яка народилася у Світлу Седмицю, буде мати міцне здоров’я та велику удачу і багато досягне у своєму житті.

На Світлому тижні гріх проливати кров тварин протягом Світлого тижня, адже вони теж радіють Христовому Воскресінню і славлять Бога.

Якщо погода упродовж Світлого тижня буде сонячною, літо буде спекотним і подарує щедрий врожай.

Сорок днів після Пасхи прийнято вітати один одного словами «Христос Воскрес», «Воістину Воскрес!»