Давні цілителі казали: «Усе є отрута і все є ліки. Одне від іншого відрізняє тільки доза». Варто пам’ятати про це й не переборщувати з дозуванням.
Отож…
Аїр звичайний (коріння). При підвищеній секреції вмісту шлунка не можна застосовувати коріння рослини.
Алое (столітник). Застосування препаратів, що містять алое, спричиняє приплив крові до органів таза. Протипоказано при захворюваннях печінки і жовчного міхура, маткових кровотечах, геморої, циститі та вагітності.
Багно. Це отруйна рослина. Заживати внутрішньо треба дуже обережно, бо неправильне дозування може призвести до запалення шлунково-кишкового тракту
Береза бородавчата. Настоянки, відвари березових бруньок як сечогінний засіб припустимі під контролем лікаря. Застосовувати тривалий час не рекомендовано.
Безсмертник. Підвищує кров’яний тиск. Не можна довго застосовувати при гіпертонії.
Валеріана (коріння). Не можна заживати довго та у великих дозах. У такому разі вона має пригнічувальну дію на органи травлення, спричиняє головний біль, нудоту, порушує роботу серця.
Материнка звичайна. Не можна заживати під час вагітності, бо може призвести до викидня.
Женьшень (корінь). Застосовувати тільки в холодну пору року. Тривале застосування у великих дозах спричиняє безсоння, серцебиття, головні та серцеві болі, зниження потенції.
Звіробій. Це отруйна рослина. Заживати внутрішньо треба украй обережно. При тривалому застосуванні звужує кровоносні судини, підвищує тиск.
Суниця (ягоди). У багатьох людей спостерігається підвищена чутливість до суниці, що провокує алергічні реакції.
Кукурудзяні рильця. Сильний кровозгортальний засіб. Не можна застосовувати при підвищеному згортанні крові.
Малина. Через високий уміст пуринів ягоди протипоказані при подагрі та захворюваннях нирок.
Ялівець. Ягоди ялівцю не можна заживати при гострому запаленні нирок.
Морська капуста. Не радять споживати при туберкульозі легенів, хворобах нирок, фурункульозі, геморагічному діабеті, кропивниці, під час вагітності, себто коли застосування препаратів йоду протипоказано.
М’ята польова та лісова. Під час заживання унеможливлює зачаття. Однак це не стосується м’яти садової.
Наперстянка пурпурова. Дуже отруйна рослина, хоча й цінний серцевий засіб. Застосовувати треба украй обережно та під наглядом лікаря.
Полин гіркий. Отруйна рослина. Заживати треба обережно, остерігатися передозування. Не застосовувати надто довго. Полин може спровокувати корчі, галюцинації, ба навіть психічні розлади. Протипоказано вагітним.
Редька посівна. Заборонено споживати людям із хворобами серця та нирок.
Татарник. Не можна застосовувати при підвищеному кров’яному тиску.
Фіалка триколірна. Тривале використання препаратів з цієї рослини та передозування можуть спровокувати блювання, пронос, висипання.
Хвощ польовий. Отруйна рослина. Не можна заживати при гострому запаленні нирок.
Шипшина. Після внутрішнього застосування неодмінно треба полоскати ротову порожнину водою. Кислоти, що містяться в настоянках шипшини, руйнують зубну емаль.
Щавель. Містить пуринові речовини та щавлеву кислоту. Не рекомендовано заживати при порушеному сольовому обміні (ревматизм, подагра), при запаленні кишківника й туберкульозі.
