Духовність Сім'я

Притча про чотири свічки

Прочитайте цю притчу! Вона навчить вас, як не втрачати надію.

У темній кімнаті горіли чотири свічки. Тишу порушила розмова між ними.

Перша свічка сказала: “Я – СПОКІЙ, але, на жаль, люди не вміють мене зберігати. Думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути!”.

І вогник цієї свічки згас…

Друга свічка мовила: “Я – ВІРА. На жаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому і впадають у відчай. Дуже шкода, що люди втрачають мене. Людина, яка вірить, дуже схожа на могутнього дуба, а яка не вірить – на соломинку…”

Ледве сказала таке, подув легкий вітерець і загасив свічку…

Дуже засмутившись, третя свічка вимовила: “Я – ЛЮБОВ… У мене немає більше сил горіти далі… Люди не цінують мене і не розуміють. Вони ненавидять тих, хто їх любить найбільше – своїх близьких, найдорожчих”.

Довго не чекала і ця свічка – згасла, не догорівши до кінця…

Раптом в кімнату зайшла дитина і побачила три згаслі свічки. Злякавшись, вона закричала:

– Що ви робите? Ви ПОВИННІ горіти! Я боюся темряви!

Промовивши це, вона заплакала…

Схвильована четверта свічка сказала: “Не бійся і не плач! ПОКИ Я ГОРЮ, ЗАВЖДИ МОЖНА ЗАПАЛИТИ ІНШІ ТРИ СВІЧКИ… Я – НАДІЯ!”.

Дата публікації: 25.02.2020 img Поділитися