Ви знецінюєте цілий рік, який був вам подарований зверху. Знецінюєте своє власне життя й саму енергію життя. Своє минуле, а минуле нерозривно пов’язане із сьогоденням і майбутнім.
Зневажаючи минуле, ви мимоволі обнуляєте своє життя загалом. І разом із поганим викреслюєте хороше. Проявляєте невдоволення життям.
Чомусь ви вирішили, що майбутнє обов’язково має бути хорошим. Мабуть кращим за минуле і принести вам задоволення. Так незадоволений клієнт відправляє несмачну страву назад на кухню і вимагає заміну. Але він заплатив! А ми? Чому хтось на верху зобов’язаний готувати для нас смачні страви й посилати щасливі обставини? І звідки ця впевненість, що наступний рік буде кращим і повинен бути кращим?
Така самовпевненість може розгнівати Вищі сили. «Мені не сподобалося! Дайте інше!». Можуть дати й інше, але таке, що змусить із сумом згадувати про минуле, як про хороші часи…
Той, хто так говорить, не вміє гідно провести старий рік. Така людина випихає старий рік за двері й чекає на новий, — але хіба щастя прийде до такої людини? До того, хто не вміє шанобливо прощатися й дякувати за гарне?
Якщо хочеться щастя в новому році, потрібно гідно провести старий рік. Знайти, за що йому подякувати. Сісти й написати слова подяки за те хороше, що приніс рік. Потрібно згадати, як мінімум три події, за які треба подякувати.
І потрібно чесно зізнатися, чого ми навчилися за цей рік. Можливо, це гіркі уроки: покладатися лише на себе, позбутися рожевих окулярів, шукати фінансові можливості, берегти своє здоров’я, берегти близьких…
Це був навчальний рік, так я вам скажу. І той, хто не зрозумів цього й не навчився нічому новому, може залишитися на другий рік або вилетіти зі школи життя. Вдячність і уроки життя допоможуть у розвитку і здобутті успіху в новому періоді. У новому році.
