Назва свята походить від словосполучення “блага вість”, бо цього дня Пресвятій Богородиці явився архангел Гавриїл і сповістив найкращу звістку: про те, що вона стане Матір’ю Божою, непорочно зачавши сина від Святого Духа.

Для нас, українців, це свято багато в чому особливе. Це третя зустріч весни, після Стрітення і Сорока Мучеників, остаточна перемога весни над зимою. Благовіщення – день, з якого почалося все найкраще: перша згадка про Христа, весна і благодать Господня на родючій землі.

Кажуть, на Благовіщення навіть пташка гнізда не в’є. Тому цього дня багато обмежень і правил: не можна працювати на полі, у дворі і в домі, а їжу краще приготувати заздалегідь, бо й вогонь зачіпати цього дня не бажано. Не треба брати чи давати в борг і виносити щось із дому, щоб мати достаток. Не можна стригтися, робити зачіски тощо: “птах гнізда не в’є, дівка косу не в’є”. Волосся – символ долі, тому дівчата враховували цю прикмету особливо. Особливо строго заборонено сваритися і лихословити, бо вважається, які стосунки у сім’ї будуть цього дня – так буде й увесь рік! На Благовіщення не можна ображати людей або тварин, думати про погане і бажати комусь зла.

Читайте також: Великий піст: 10 запитань священнику про їжу, святковий стіл і порушення посту