“Ти заміж ніколи не вийдеш”

Коли Марині було шістнадцять, стара циганка на базарі міцно схопила її за руку, довго вивчала лінії долоні і пророче сказала:

— Ти заміж ніколи не вийдеш.

Марина лише знизала плечима, не надаючи значення її словам. Але коли через кілька років Артем зробив їй пропозицію, вона згадала ту циганку і усміхнулася:

— Хоч нареченою побуду, — жартувала вона, погоджуючись на пропозицію.

Але весілля все ж відбулося

Дітей довго не було. Лікарі оголосили діагноз: безпліддя — “без шансів”.

— Ну, хоч дружиною буду, — сказала Марина, смиренно сприймаючи новину.

Але сталося диво — вона завагітніла.

— Ви не зможете виносити дитину! Це загроза вашому життю! — попереджали лікарі.

— Ну, хоч вагітною побуду, — відповіла Марина, не втрачаючи оптимізму.

І народила здорового хлопчика.

Час минав. Разом з Артемом вони пережили багато — радощі і труднощі, підйоми і падіння. Чотири десятиліття пройшли, немов один день.

А потім їй поставили страшний діагноз.

— У вас максимум пів року… — лікарі намагалися сказати це якомога м’якше.

Марина подивилася на них, зберігаючи спокій.

— Ну, хоч з парашутом стрибну. Це була моя мрія, але я завжди боялася, — сказала вона.

І стрибнула.
Потім ще раз.
І ще…

Через кілька місяців, після повторних аналізів, виявилося, що діагноз зник.

Бо поки живеш по-справжньому, доля просто знизує плечима і переписує свій сценарій.

Радимо також прочитати:

• Мандарини – це про щастя. Солодка зимова історія
• “Я ніколи так не зможу”, – історія, яка назавжди змінила мою думку