любов

Любов – це… Сім коротких невигаданих історій про справжню любов

У цих невигаданих коротких історіях про любов ціле життя. Вони здатні зворушити будь-кого...

Історія 1

Сьогодні мій 75-літній дідусь, який ось уже 15 років як осліп через катаракту, сказав мені: «Твоя бабуся — найпрекрасніша жінка на землі, правда?» Задумалася на секунду і сказала: «Так, саме так. Напевно, тобі дуже бракує цієї краси тепер, коли ти її не бачиш». «Мила, я бачу її щодня, — відповів дідусь. — Якщо чесно, тепер я бачу її куди виразніше, ніж коли ми були молоді».

Історія 2

Сьогодні видавав заміж свою дочку. 10 років тому я витягнув з охопленого полум’ям фургона після серйозної аварії 14-літнього хлопця. Вердикт лікарів був однозначний: він більше не зможе ходити. Донька кілька разів відвідала його разом зі мною в лікарні. Потім стала ходити туди без мене. І сьогодні я побачив, як усупереч усім прогнозам, широко усміхаючись, він вдягнув обручку на палець моєї дочки — міцно стоячи на обох ногах.

Історія 3

Сьогодні, підходячи до дверей свого магазину о сьомій годині ранку (я флорист), побачив солдата. Він прямував в аеропорт, звідки мав полетіти до Афганістану на цілий рік. Він сказав: «Щоп’ятниці я зазвичай приношу своїй дружині красивий букет квітів і не хочу руйнувати цю традицію через від’їзд». Потім він замовив 52 букети квітів і попросив доставляти їх увечері кожної п’ятниці в офіс його дружини, поки не повернеться. Зробив йому знижку 50% на все — така любов наповнила світлом весь мій день.

Історія 4

Сьогодні, проходячи через парк, вирішив перекусити на лавочці. І тільки-но розгорнув бутерброд, як під дубом неподалік зупинився автомобіль літньої пари. Вони опустили вікна й увімкнули джаз. Чоловік вийшов з машини, відчинив двері й подав руку жінці, а опісля вони цілих півгодини повільно танцювали під тим самим дубом.

Історія 5

Мій батько — найкращий, про такого можна тільки мріяти. Він любить мою маму (і завжди робить її щасливою), він приходить на кожен футбольний матч, в якому я беру участь з п’яти років, він забезпечує всю нашу родину. Цього ранку, коли я шукала в батьківському ящику для інструментів плоскогубці, знайшла на дні складений брудний папірець. Це була сторінка зі старого батькового щоденника з датою за місяць до мого народження. Там було написано: «Мені 19 років, я алкоголік, який вилетів з інституту, невдаха, самогубець, жертва дитячого насильства і колишній злодій. А наступного місяця до всього цього додасться ще й «молодий батько». Але присягаюся: зроблю все, щоб у моєї дівчинки все було добре. Стану для неї таким батьком, якого у мене самого ніколи не було». І… я не знаю як, але йому це вдалося.

Історія 6

Сьогодні я оглядав літнього пацієнта з хворобою Альцгеймера. Він ледве пам’ятає своє ім’я, часто забуває, де він і що казав лише кілька хвилин тому. Але якимось дивом (думаю, це диво! називається любов) щоразу, коли дружина приходить відвідати його на кілька хвилин, він згадує, хто вона, і вітає її словами: «Здрастуй, моя прекрасна Катрусю».

Історія 7

Сьогодні їхав додому з моїм дідусем, коли він раптово розвернувся і сказав: «Я забув купити квіти для твоєї бабусі. Зараз заїдемо в магазин на розі, куплю їй букет. Я швидко».
«А сьогодні що, якийсь особливий день?» — запитав я у нього.
«Та ні, начебто… — відповів дідусь. — Кожний день чимось особливий. А твоя бабуся любить квіти. Вони роблять її щасливішою».

Радимо також прочитати: Любов – це свобода, або Не вірте міфу про “дві половинки

З архіву газети “Сім’я і дім” 

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook