Їх перша зустріч була короткою. Він проходив практику в пологовому будинку. Побачив обличчя новонародженої дівчинки і відчув, що серце пропустило удар.

Йому було 28. Їй було 9.

Їх друга зустріч була випадковою. Він ледве встиг вихопити її з-під колес легковика, коли вона переходила дорогу. Серце знову на секунду перестало битися, але він списав це на переляк, а дівчинка навіть не встигла нічого зрозуміти.

Йому було 37. Їй було 18.

Їх третя зустріч була доленосною. Він викладав в медiнститутi. Розсіяно пробігши очима по аудиторії, він раптом на якусь мить перестав дихати. У третьому ряді сиділа дівчина, нічим не примітна з першого погляду, але її образ моментально відбився на його сітківці. Після лекції вона підійшла до нього і сказала несподівано просто: “Нарешті це Ти!”

Вони прожили разом 35 років. Домовляли одне за одним речення. Відчували біль іншого на відстані. Вони не вміли бути порізно ні хвилини, тому працювали, жили, відпочивали тільки разом. Коли прийшов його час піти, вона сказала, тримаючи його руку в своїй: “До зустрічі наступного разу! Ти впізнаєш мене з першого погляду!”