У давні часи араби на весіллях гостям роздавали паляниці, в які загортали м’ясо. А якщо гостей було більше, ніж м’яса, рідним близьким людям, яких вважали своєю сім’єю, давали порожні паляниці. Ті їли і не показували вигляду, що хліб – без м’яса…
Якось один із гостей, побачивши свою паляницю без м’яса, почав при всіх кричати і нарікати: “Що ж це за господар, що пригощає мене на весіллі паляницею без м’яса?”.
І господар відповів йому: “Я завинив перед тобою тільки тим, що вважав тебе за свого”.
Скільки ж у наші дні таких, кому ми довірилися, кого вважали “своєю” людиною, близькою, рідною… Проте ми помилялися.
Тож ретельно вибирайте тих, кого вважатимете “своїм” і кому будете роздавати порожні паляниці.
