Що може бути простіше, ніж сказати “Ні”?! Але як це складно насправді. І є багато людей, які не можуть цього зробити. Чому? Ми не хочемо здатися поганими, грубими чи зарозумілими. Особливо складно говорити “Ні” рідним, близьким та друзям. Але цю навичку можна натренувати. Є десять способів сказати “Ні” і коректно відмовити.

“Мені треба подумати…”

Часто ми говоримо “Так”, за звичкою. Не поспішайте з відповіддю. Візьміть паузу. І це може бути кілька хвилин, так і кілька днів. Розберіться у собі та сформулюйте відповідь.

• Не можна змусити когось поважати вас, але можна відмовитися від зневажливого ставлення

“Так, якщо…”

Почніть свою відмову з фрази “Так, якщо…” та запропонуйте варіант, який вас влаштує. Наприклад, вас просять подивитися документ та сказати, що думаєте. Ваша відповідь: “Так, якщо ви звернетеся до мене за платною консультацією”.

“Звучить чудово, але ні. Дякую!”

Співрозмовнику буде приємно, якщо ви похвалите його пропозицію і він простіше сприйме відмову.

“Дякую за довіру, але змушений відмовитися”

Знову ж акцентуючи увагу на позитивному, ви розташуєте співрозмовника і відмова буде сприйнята легше.

• Доброта вимагає розуму: чому добрі люди розумніші за інших

“Вибачте, я не можу це зробити, але я можу…”

Запропонуйте співрозмовнику інші варіанти вирішення питання. Якщо реакція позитивна, йому дійсно потрібна допомога і ви зможете знайти рішення, що влаштовує вас обох. Якщо реакція негативна, то головне бажання співрозмовника – перекласти вирішення цього питання на вас.

“На даний момент я не маю вільного часу”

Відповідь, яка не вимагає уточнень та доповнень. Головне – не виправдовуватися, так ви показуєте свою невпевненість і даєте можливість вмовити вас.

“Я почуваюся надто втомленою…”

Насамперед ви повинні дбати про себе. І якщо ви не відчуваєте в собі сил та бажання допомагати іншим, то й робити цього не зобов’язані.

“Вибачте. Я не маю необхідних навичок”

Робота – це лише частина вашого життя, хай і дуже вагома. Але відмова не робить вас поганим фахівцем.

“У мене є правило …”

Посилайтеся на свої принципи. Наприклад, не давати грошей у борг, проводити вечір зі своїми рідними, не працювати у вихідні тощо.

“Нічого собі! Оце так прохання!”

Якщо вас дивує прохання, не приховуйте цього. Задавши потрібний тон, відмовитись буде легше.

Отже, коли вас про щось просять, подумайте, чи ви дійсно хочете допомогти або вам просто незручно відмовити. Від цього і залежатиме ваша відповідь.

Авторка – психологиня Світлана Шерстина