Сім'я Секрет успіху

Чому я така втомлена, навіть якщо все гаразд?

Здається, що ви все робите правильно. Робота йде, діти ростуть, з друзями є час на спілкування, навіть буває горнятко кави у затишному кафе. Немає ніякої явної трагедії або катастрофи, але всередині — відчуття важкості, спустошення і дивне почуття, що щось не так. Виходить, що навколо все стабільно, а ось у вашому внутрішньому світі щось глибоко порушене.

Ми прокидаємося з відчуттям втоми. Кожен день минає наче на автопілоті: робота, обов’язки, спілкування з тими, кого любимо, але нічого з цього не дає відчуття справжнього задоволення. Вечір приходить, а ви дивитесь серіали чи переглядаєте соцмережі, щоб не чути себе. Ви не чуєте своїх думок, і здавалося б, це допомагає. Але у глибині душі ви відчуваєте, що втрачаєте зв’язок з собою.

Важко заснути, ще важче прокинутися. Вже не важливо, скільки годин ви спали, — все одно відчуваєте себе втомленими, немов після кількох днів без сну. І ось цей момент чесності з собою: «Я нещаслива». І тут же виправдання: «Але в мене ж є все, що я хотіла. Чому я відчуваю себе так?» І ви знову це приховуєте, бо ж в інших набагато гірше, чи не так?

Але біль не зникає, він накопичується і все більше проникає у вашу повсякденність. І тут важливо зрозуміти, звідки приходить ця втома. Бо справа не в кількості обов’язків чи недостатньому сні. Річ у тому, що ви давно не живете так, як хочете.

Як ми потрапляємо в пастку “повинна”

Ви змушуєте себе бути «правильною», «зручною», «стійкою», бо відчуваєте, що це те, що очікують від вас інші. Ви постійно «працюєте» над тим, щоб не підвести нікого: родину, друзів, колег. Іноді ви самі починаєте вірити, що це єдиний шлях — виконувати роль, яку від вас очікують. Але в результаті ви забуваєте про власні потреби. Ви не дозволяєте собі просто бути — радіти, відчувати себе легкою, вільною, без зобов’язань.

Це, звісно, не робить вас поганою людиною. Навпаки, ви намагаєтеся зробити все правильно, але не даєте собі права відпочивати, насолоджуватись життям, отримувати від нього задоволення. І тут настає момент, коли ці нескінченні «повинна» стають тягарем.

Де захована причина? Ваша внутрішня дитина

Глибоко всередині, десь на рівні підсвідомості, живе маленька дівчинка. Вона втомлена. Вона прагне тепла, уваги, підтримки, але замість цього вона навчилася бути сильною. Вона звикла бути «дорослою» ще в дитинстві. Звикла брати на себе відповідальність, бо на когось спертися не було можливості. Вона звикла мовчати про біль, бо її не чули або ігнорували. І хоча доросле життя набагато складніше, ніж дитинство, ця внутрішня дитина все ще живе всередині вас. Вона прагне уваги, а не втоми, прагне тепла, а не постійної боротьби.

З часом, якщо ці потреби не задоволені, ваша психіка не витримує. Ви відчуваєте виснаження, апатію, і навіть не можете зрозуміти, що сталося. Просто немає сил. Це внутрішній голос, який намагається сказати вам, що не все гаразд.

Як з цим впоратися?

По-перше, визнати, що ваші емоційні потреби важливі. Ви маєте право на відпочинок, на те, щоб бути не тільки сильною, але й вразливою, не тільки відповідальною, але й щасливою. Навчіться слухати себе. Дозволяйте собі бути слабкою, інколи вразливою, інколи просто відпочивати, навіть якщо навколо все здається стабільним.

По-друге, важливо звернутися до професіонала, який допоможе вам знайти баланс між обов’язками та потребами. Інколи без допомоги психолога складно побачити цей баланс. Відпочинок для душі — це не примха, а необхідність.

І не забувайте, що ваш внутрішній світ потребує такої ж турботи, як і фізичне здоров’я. Дайте собі шанс на відновлення, відчуйте радість у простих речах і позбавтеся тягаря «повинна». Не забувайте за своїми обов’язками бачити свої потреби.

А чого зараз хочете ви?

Радимо також прочитати: