В умовах постійного стресу, війни, вимушених переїздів і перевантаження гаджетами все більше людей в Україні скаржаться на проблеми зі сном. Замість того, щоб шукати причину безсоння разом із лікарем, багато хто обирає, на перший погляд, простіший шлях — купує «щось заспокійливе» чи «легке снодійне» в аптеці без рецепта. Такі рішення здаються безпечними й контрольованими: засіб допомагає заснути сьогодні — значить, проблему нібито вирішено.

Однак сон — це не просто кількість годин у ліжку. Якість відпочинку визначається тонким балансом фаз і структур сну. Безконтрольний прийом снодійних, особливо тривалий, може порушити цю природну архітектуру, сприяти формуванню залежності й погіршувати загальний стан здоров’я. До того ж «рослинні» чи «натуральні» не завжди означає безпечні.

У цьому матеріалі, підготовленому Центром громадського здоров’я разом із Юрієм Фломіним, лікарем-неврологом, Заслуженим лікарем України, доктором медичних наук, експертом Всесвітньої організації охорони здоровʼя в Україні, ми розповідаємо, чим насправді ризикує людина, яка самостійно призначає собі снодійні, і чому за тривалих проблем зі сном першим кроком має бути консультація з лікарем, а не похід до аптеки.

Будьте обережні як із синтетичними, так і з «рослинними» снодійними

Частина снодійних, що продаються без рецепта, справді допомагає швидше заснути, але ціна такого ефекту може бути надто високою, особливо якщо вживати їх довго й без контролю фахівця.

«Снодійні препарати, які продаються без рецепта, наприклад, з діючою речовиною доксиламін, не є хорошими засобами для тривалого застосування, оскільки вони негативно впливають на архітектуру сну. Через це навіть після 7–8 годин сну людина може почуватися втомленою, адже організм не може повноцінно відновитися», — зазначає Юрій Фломін.

Порушення архітектури сну означає, що змінюються тривалість і співвідношення фаз сну: організм отримує менше глибокого відновлювального сну, страждає нервова система, знижується когнітивна працездатність, погіршується настрій. З часом це може впливати і на серцево-судинну систему, обмін речовин, імунітет.

Радимо також прочитати: Дев’ять порад, які допоможуть покращити сон: рекомендації від лікаря-невролога

«Рослинні» препарати, які такими насправді не є

У суспільстві поширений міф: якщо засіб «натуральний» або «рослинний», то він автоматично безпечний і його можна приймати майже без обмежень. Але етикетки й реклама можуть вводити в оману.

Експерт зауважує, що слід бути обережними й із так званими «рослинними» препаратами, які насправді містять небезпечні хімічні речовини.

«Це популярні на українському ринку засоби, до складу яких входить хімічна речовина фенобарбітал, що викликає швидке формування залежності. До мене зверталися пацієнти старшого віку, які вже не можуть заснути без цих препаратів», — зауважує Юрій Фломін.

Тобто під виглядом «м’якого рослинного снодійного» люди часто вживають барбітурат — речовину, яка:

• сприяє швидкому формуванню залежності;

• змінює роботу нервової системи;

• може взаємодіяти з іншими ліками (наприклад, від гіпертонії, епілепсії, тривоги).

Експерт додає, що тривале вживання засобів із фенобарбіталом призводить не лише до формування залежності, а й до порушення роботи печінки, накопичення токсинів в організмі та погіршення пам’яті й уваги.

Тому «безрецептурність» або яскрава позначка «натуральний» на упаковці не означають, що препарат безпечний для тривалого або регулярного застосування.

А що з дійсно рослинними засобами?

На ринку є препарати, які справді містять лише рослинні компоненти — валеріану, собачу кропиву (пустирник) та інші екстракти. Вони часто сприймаються як нешкідливий спосіб «трохи заспокоїтися» або «поліпшити сон», тож їх п’ють довго й без жодних консультацій із лікарем.

Водночас дійсно рослинні засоби з валеріаною, собачою кропивою (пустирником) тощо, не мають доведеної ефективності у поліпшенні сну. За словами Юрія Фломіна, їхній ефект здебільшого базується на плацебо: людина переконана, що препарат допоможе, і, відповідно, краще спить.

Це означає, що іноді людині стає легше не через фармакологічну дію засобу, а завдяки очікуванню позитивного ефекту. Проблема в тому, що при цьому справжні причини порушення сну залишаються невиявленими й нелікованими: хронічний стрес, тривожні розлади, депресія, апное сну, зловживання кофеїном чи алкоголем, порушений режим дня тощо.

Радимо також прочитати: Хронічне безсоння: чому його не можна ігнорувати та як воно впливає на організм

Тільки лікар може призначати снодійні

Снодійні — це не «вітаміни для сну» і не універсальний засіб на всі випадки життя. Це серйозні лікарські препарати, які мають показання, протипоказання, можливі взаємодії з іншими ліками та ризики побічних ефектів.

«Підбирати та призначати снодійні препарати має виключно лікар. Якщо у вас є регулярні проблеми зі сном — труднощі із засинанням, безпричинні пробудження серед ночі, занадто ранні підйоми тощо, — обов’язково відвідайте фахівця», — додає Юрій Фломін.

Насамперед варто звернутися до сімейного лікаря. Він або вона:

• зберуть детальний анамнез (як давно тривають проблеми, що їм передувало, які є супутні захворювання);

• оцінять загальний стан здоров’я, рівень стресу, спосіб життя;

• проаналізують, чи можуть інші ліки, які ви приймаєте, впливати на сон;

• за потреби направлять до вузькопрофільного спеціаліста — невролога, психіатра, сомнолога чи психотерапевта.

У багатьох випадках для покращення сну взагалі не потрібні снодійні. Часто достатньо:

• корекції гігієни сну (режим, освітлення, температура в кімнаті, відмова від ґаджетів перед сном);

• роботи зі стресом і тривогою (психотерапія, техніки релаксації);

• лікування основного захворювання (наприклад, депресії, хронічного болю, захворювань щитоподібної залози чи серця).

Якщо ж снодійні справді потрібні, лікар обирає препарат, дозу та тривалість прийому індивідуально, враховуючи вік, супутні хвороби, інші ліки й стиль життя пацієнта.

Чому не можна ігнорувати порушення сну

Регулярні порушення сну не можна залишати без уваги, адже недостатній або неякісний сон підвищує ризик розвитку серйозних захворювань, зокрема серцево-судинних хвороб, депресії та навіть раку. Хронічне недосипання впливає на:

• роботу серця та судин (підвищення артеріального тиску, ризик інфаркту й інсульту);

• обмін речовин (схильність до набору ваги, порушення толерантності до глюкози);

• психічне здоров’я (зростання рівня тривоги, ризик депресивних епізодів);

• безпеку в побуті й на роботі (сонливість за кермом, помилки через неуважність).

Тому і самостійний прийом снодійних, і повне ігнорування проблем зі сном — однаково небезпечні стратегії. Правильний шлях — звернутися до лікаря, з’ясувати причину розладів сну й разом обрати безпечний та ефективний план допомоги.