
Я хочу жити як живий. Не колись. Не потім. А зараз
Свято? Потім. Вихідні? За кілька днів. Поїздка? За місяць. А потім — смерть. І тільки тоді можна буде розслабитися. Але поки що мчиш галопом. Втомився? Випий кави. Впав? Візьми таблетку. Прокинься — і знову вперед… Я не втратив себе. Я просто забув, як це — зупинятися.