“…Але слоненя вигребе. Всі слоненята вигребуть. Кожна вплетена стрічка у маскувальну сітку, кожна нитка в кікіморі, пакет молока в проднаборі… кожен зайвий рух поза звичним життям наближає перемогу”

“Людині треба кіт. І дім. І сад. І мир. І перемога. А отієї недонації не треба…” – чудовий текст, який надихає і мотивує не опускати рук і жити далі, з вірою у перемогу.

Евакуаційний поїзд від’їжджає від вокзалу і практично відразу в салоні гасне світло. Люди пошепки передають вказівки: жодних телефонів, світла, ввімкненого інтернету або, боронь боже, геолокації. У вагоні тиша, напруга і темрява…

Я не жила в Миколаєві та Ірпені, але прошита війною, як старий чобіт шилом. «Якби мені дали вибір між пеклом та Попасною, я вибрала би пекло».