зрозумів

Завдяки любові, я зрозумів, що живий, а завдяки надії я вірю, що все буде добре

Завдяки каві, шоколаду, книгам та іноді келиху вина я збагнув: кожен обирає собі своє знеболювальне для цього життя.
Завдяки батькам я зрозумів — дорослих не існує. Вони й самі не знають, як правильно жити і що таке — правильно.
Завдяки друзям я зрозумів: справжня дружба — коли у вас або є все, або нічого. Найменший перекіс — і дружба тріщить по швах.
Завдяки родичам я навчився сподіватися лише на себе. Найчастіше їхня допомога обмежувалась фразою: «А ми ж казали!»
Завдяки вчителям я довідався, що я лінивий і талановитий водночас.
Завдяки роботі я дізнався, що година мого життя має ціну. І ця ціна дозволяє мені обережно дрейфувати по океану життя, часом занурюючись у борги.
Завдяки жінкам я довідався, що я смішний і іноді цікавий.

Завдяки дому я зрозумів, що я всюди гість і ніде не господар

Завдяки котам я навчився: як себе не прикрашай, красивішим і вільнішим за кота не станеш.
Завдяки собакам я побачив — у світі існує безумовна любов і вірність.
Завдяки спорту я усвідомив, що будь-яке змагання — не для мене.
Завдяки книгам я дізнався: можна прожити все життя, захоплюючись історіями інших, але так і не встигнути написати свою.
Завдяки музиці я відчув, що абсолют існує. І він живе у семи нотах.

Завдяки кіно я побачив, що дехто має волю і впертість здійснити свої мрії

Завдяки мандрівкам я зрозумів: світ великий лише на картах. А по суті — все скрізь однакове: люди, проблеми, мрії, страждання. Хіба що десь трохи смачніше й трохи тепліше.
Завдяки соцмережам я побачив, що в цьому світі є люди, які думають так само, як і я, і виникає тендітна ілюзія, що я не сам.
Завдяки каві, шоколаду, книгам та іноді келиху вина я збагнув: кожен обирає собі своє знеболювальне для цього життя.
Завдяки художникам я побачив: Бог у вільний від роботи час малює нам світанки, заходи сонця й місячні доріжки на воді.
Завдяки вірі я навчився: інколи це єдине, що допомагає не втратити орієнтир.
Завдяки любові я зрозумів, що я живий.
Завдяки надії я вірю — все буде добре.
Радимо також прочитати:
Автор – Андрій Галак

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook