Синдром втрачених можливостей або FOMO (Fear of missing out) — це нав’язливе відчуття, що інші люди успішніші за вас, більше встигають і живуть краще життя.
Під впливом таких думок ви можете почати хапатися одночасно за багато справ, боючись щось пропустити в житті. Як результат — швидке виснаження та апатія. То чому цей стан виникає та чи можна його побороти? Розповідає психологиня Центру «Незламна» від «Фонду Маша» Валентина Московченко.
Чому виникає і як проявляється синдром втрачених можливостей?
Нудьга, самотність, тривога та навіть депресія — найчастіші прояви синдрому втрачених можливостей. Соцмережі, де новини сьогодні поширюються моментально, а наші онлайн-друзі діляться фотографіями зі свого життя, провокують розвиток FOMO.
— В інтернеті ми можемо бачити ідеальні картинки життя, і нам здається, що таке воно і є в інших. Та замість того, аби надихати нас, отримана інформація викликає лише негативні емоції, — говорить психологиня.
Радимо також прочитати: “Коли-небудь потім”, “не на часі”, “після перемоги”, або Чим небезпечний синдром відкладеного життя
Чому виникає цей синдром втрачених можливостей?
— Ми живемо в суспільстві, яке диктує нам свої норми та соціальні ролі. Наприклад, жінка старша за 35 років може відчувати апатію через те, що вона ще не стала дружиною чи мамою. Або ж переживати негативні емоції через відсутність досягнень у кар’єрі чи матеріальній сфері. І саме неможливість зараз змінити якусь частину нашого минулого викликає синдром втрачених можливостей. Наприклад, ви б хотіли працювати на більш оплачуваній посаді, але не маєте відповідної освіти. Тому й жалкуєте, що коли вам було 17, ви вступили не на ту спеціальність. Але хіба ж ми не діяли тоді відповідно до умов, у яких перебували? — говорить Валентина Московченко.
Під час повномасштабної війни синдром втрачених можливостей дещо трансформувався. Багато українців переїхали жити в інші міста, а то й за кордон, втратили свої домівки, у когось родичі залишилися в окупації. Ми почали боятися загибелі наших рідних на війні чи через обстріли, втратили можливість бути разом з важливими для нас людьми через відстань, хвилюватися за своє майно.
Усе це викликає тривогу, а в гіршому випадку може навіть призвести до депресії. Стан невизначеності майбутнього погіршує подолання синдрому втрачених можливостей. Ми не знаємо, коли зможемо поїхати додому, обійняти своїх рідних.
Радимо також прочитати: Жити попри все: історія про маленьке диво від великої любові
Як подолати синдром втрачених можливостей?
— Розпочати я раджу з усвідомлення: вам потрібно прийняти той факт, що змінити минуле зараз неможливо. І коли вдалося це зробити, почніть шукати нові сенси. Можливо, вони будуть у волонтерстві чи допомозі дітям, або в новій роботі чи хобі.
Також психологиня рекомендує зменшити користування соцмережами. Ви можете поставити для себе обмеження по часу й дотримуватися його.
А ще:
- почніть звертати увагу на свої досягнення в житті, а не на невдачі;
- будьте вдячні собі за кожен крок назустріч вашій цілі. Це допоможе сфокусуватися на позитивних моментах;
- визначте для себе пріоритети та цілі, продумайте план руху до них та почніть реалізовувати задумане.
І, звісно, не забувайте любити себе. Це ключ до позитивних змін у вашому житті.