Свячену сіль здавна вважали чудодійною. Вірили, що вона захищає від нечистої сили, лікує, приносить злагоду у сім’ю.

• Можна додавати дрібку свяченої або четвергової солі у миску з водою й обмивати нею обличчя. Згідно з повір’ям, немає більш дієвого засобу проти різних косметичних недоліків (прищів, лущення, тьмяності).
• Колись свячену і четвергову сіль клали у купіль для немовлят.
• Такою водою також добре замочувати насіння перед сівбою і поливати грядки при посадці овочів — матимете гарний урожай.
• Кажуть, добре додавати свячену сіль у несолодку випічку. Тоді вона стає особливо корисною.

• Колись вважали, що сіль є тим продуктом, який ніколи не їдять відьми і чорти. Може, й тому вірили, що сіль як оберіг відлякує злі сили від людини і її дому: Наприклад, четвергову сіль, зав’язану у торбинку, клали в колиску до дитини, щоб захищала від нечистої сили.
• Колись подорожні свячену сіль носили в ладанках на грудях як оберіг.
• Вірили, що вона може помирити розсварених родичів, загасити суперечку між подружжям.

• Свячена сіль – найпростіший та найнадійніший засіб проти злих сил. Для цього хату обсипають свяченою на Великдень сіллю.
• Гуцули насипають її навіть і у взуття під устілки, аби захистити себе від відьомських чарів, роблять це також люди, які часто ходять на цвинтар – «щоб не ходити по мертвій землі».
• Свячену сіль здавна використовували як ліки від більма в худоби (вдувають в очі); давали корові, щоб краще їла.