“Я сьогодні колупалась в голові і виколупувала звідти «щось про нас», – пише у своєму дописі Natasya Nagorna. – Щось, що нас визначає чи відрізняє, по чому я відразу впізнаю наших. Це не щось хороше чи там погане, просто наше. От, наприклад:
- В якій країні світу ти б не знаходився, але всі навколишні завжди чують, що в твоєму місті повітряна тривога.
- Ти все ж вже трохи розбираєшся в типах ракет.
- Ти відкривав збір, бо хлопцям на передову дуже треба дрон/пікап/теплак.
- Періодично ти дивишся відео, на яких горить російська техніка.
- Ти не любиш срачі, але ж.
- Ти знаєш назви прифронтових сіл та містечок, хоча ніколи там не був, але діпстейт.
- На твій день народження тобі бажають, аби померли всі самі знаєте хто.
- Ти нервуєш, коли хтось голосно гримає броньованими дверима.
- Ти думав: чорт з ним, задоначу з кредитки. І донатив з кредитки.
- У тебе є фото твого будинку на випадок, якщо його розбомблять.
- Іноді ти не прибираєш в хаті, бо повітряна тривога, а який сенс, якщо прилетить?
- Твій кіт/пес/хомʼяк/папуга відвідував укриття.
- Іноді ти прибираєш в хаті під час повітряної тривоги, бо треба якось знімати стрес.
- Найважливіше повідомлення може складатися з одного символа.
- Хуйло – це не матюк.
- Ти матюкаєшся, коли чуєш сирену, бо всі вже почули, нашо оце вити?
- Якщо ракета прилетіла не в твій дім, то ти кажеш «прилетіло не по нам» (хоча насправді це все одно по нам).
- Низька хмарність – це непогано.
- Ти – трошки волонтер.
- Заклади у підвалах – найзатишніші.
- У тебе є друг/однокласник/родич, який загинув на війні.
- У тебе в телефоні є дуже страшні фото та відео.
- Ти трохи нервуєш, коли бачиш/чуєш в небі літак.
- Ти їздив на таксі перед комендантською за більші гроші, аніж якось перед повномасштабним літав візейром.
- Ти кажеш «щось давно ракет не було».
- Ти не плануєш нічого і не привʼязуєшся до дат, але «на Різдво/23фєвраля/Великдень ці чорти точно по нас влуплять».
- Пляшка на смерть хуйла стоїть, ну, а раптом.
- За кордоном ти нервуєш сильніше.
- Ти вже не можеш читати новини, але постійно читаєш.
- А що мольфари кажуть, коли війна скінчиться?
- Твій вік можна визначити за кількістю революцій, які ти застав чи брав участь.
- Ти не дуже боїшся ядерного удару, бо, ну, а шо вже тоді боятися?
- Ти смієшся над тим, над чим ніде в світі не сміються
- Ти віриш у перемогу, бо треба ж у щось вірити.
- Може бути все.
- Скоро саджати картоплю”
Українець – то страшна людина. І це правда!
Авторка – Natasya Nagorna
