Небезпечні кропиви

Онгаонга, або кропив’яне дерево

З латини кропив’яне дерево перекладається як люта кропива.Цей кущ, що походить з Нової Зеландії, досягає 5 м заввишки. Знаєте, як жалить звичайна кропива? Так от дотик до онгаонги настільки болючий, що його можна порівняти з ударом електрошокера. Він викликає сильні опіки і пухирі. А триваліший контак призводить до нестерпного болю, який може перерости в судоми. Вся рослина покрита численними довгими колючками, що жалять, в яких містяться гістамін і мурашина кислота. Гістамін – провідник сверблячки, пухирів. Найчастіше жертвами рослини стають свійські тварини, собаки та коні. Зафіксований також випадок, коли від опіків кропив’яним деревом померла людина.

• Отруйні рослини: чи можуть вони лікувати

Гімпі-гімпі

Dendrocnide moroides дослівно перекладається як голка, що жалить, росте в Австралії та Індонезії. Ця рослина швидко розмножується і заселяє пустирі, навіть випалені пожежею.

Біль від опіку гімпі-гімпі можна порівняти з одночасним опіком від сірчаної кислоти, ударом струму та здиранням шкіри живцем. І він може тривати до кількох місяців.

Ця рослина сягає заввишки до 3-10 м, має серцеподібне листя, вкрите волосками, що містять небезпечний нейротоксин, як в отруйних павуків. Найменший дотик призводить до сильного опіку, віль від якого не можуть втамувати жодні ліки. Був випадок, коли один австралійський офіцер використав листок гімпі-гімпі як туалетний папір. Через кілька тижнів лікування чоловік застрелився, не витримавши болю. Часто від опіків гинуть домашні тварини.

• Обережно: по всій Україні поширилися отруйні павуки!

Отруйні парасолькові

Борщівник Сосновського

Борщівник Сосновського виростає до 5 м заввишки. Цвіте у липні серпні великими, до 80 см у діаметрі, парасольками. З середини минулого століття його вирощували як кормову рослину для худоби. Про небезку рослини не знали. Атепер рослина настільки поширилася, що її практично неможливо позбутися.

Сік борщівника, потрапивши на тіло, активізується під дією ультрафіолетового випромінювання і призводять до опіків. Доторкнувшись до рослини у сонячну погоду, отримаєте сильні опіки з пухирями. Вони не минають безслідно навіть після тривалого лікування. Попадання соку в очі викликає опік рогівки та тимчасову сліпоту. Вдихання пилку призводить до набряку верхніх дихальних шляхів.

Борщівник Мантегацці (Гігантський, Геркулесова трава)

Це родич борщівника Сосновського. Він виростає до 6 м заввишки, має ребристе стебло, покритий дрібними ворсинками.

Цикута

Цикута поширена у північних регіонах Північної півкулі, росте здебільшого біля водойм, у болотах. Досягає 1,2 м заввишки.За запахом цикута нагадує їстівну селеру, а на вигляд — їстівну снить.

Доторкнувшись до будь-якої частини рослини, люди відчувають нудоту, блювоту, коліки, запаморочення. Якщо не надати допомогу, починаються епілептоподібні напади та судоми, параліч та смерть. Особливо небезпечне висушене коріння рослини.

Омежник шафранний

Омежник росте у вологих місцях, поблизу води, поширений у помірному кліматі Європи та Азії, тропіках. Усі частини рослини містять найсильніший нейротоксин – енантотоксин, що небезпечніший за отруту кураре.

Перший симптом отруєння – блювання, потім можуть початися галюцинації, прискорене дихання, конвульсії, спазми м’язів. Смерть настає протягом кількох годин. Характерний ознака отруєння – спазм лицьових м’язів, тож в результаті людина вмирає з усмішкою на вустах. Жителі Сардинії здавна використовували отруту омежника для евтаназії: звідси пішов вислів “сардонічна усмішка”

Зауважте! Серед дикоросів багато небезпечних парасолькових. Тому краще запам’ятати просте правило: бачите рослину з білими, рожевими або зеленим суцвіттям-парасолькою, щоб уникнути наслідків краще її оминути. І в жодному разі не збирайте квіти-парасольки в букети!

Небезпечні молочаї

Агалохове дерево

Агаллохове дерево – отруйне мангрове дерево, що росте в багатьох країнах Південно-Східної Азії та Австралії. Росте на болотах або у воді, причому солоній, утворюючи мангрові ліси.

Усі частини агалохового дерева містять дитерпеноїди, тритерпеноїди та флавоноїди, що захищають його від поїдання тваринами та небезпечні для людини. Потрапляючи на шкіру, сік швидко викликає сильне подразнення та утворення пухирів. Якщо пошкодити кору дерева, сік випорскується струменем і може потрапити в очі – тоді сильне запалення слизової оболонки забезпечене і м. Це може призвести до повної сліпоти. Навіть дим від деревини, що горить, може призвести до отруєння і проблем із зором.

Манцинелове дерево

Манцинелове дерево росте на островах Карибського басейну і занесене до Книги рекордів Гіннеса як найбільш небезпечне. Його плоди схожі на яблука, тільки смертельно небезпечні. Іспанці їх називають “маленькими яблуками смерті”, бо містять отруйний молочний сік. Він здатний пропалювати бавовняну тканину.

Потрапляючи на шкіру та слизові, сік викликає сильний опік та пухирі. Отруйна навіть роса і краплі дощу, що падають з гілок дерева. Дим від спалювання манцинелового дерева не менш отруйний.

Токсикодендрони

Назва цих рослин перекладається як отруйне дерево. До роду токсикодендронів належать: плющ отруйний, лакове дерево та отруйний дуб.

• Плющ отруйний або токсикодендрон – листопадна ліана, що росте на сухих ґрунтах Північної Америки.
• Лакове дерево поширене в Японії, Кореї та Китаї. Має ажурне листя і плоди, що нагадують виноград.
• Отруйний дуб росте у Північній Америці у вигляді куща або ліани. Його листя дещо нагадує дубове.

Неопалима купина

Це середньорослий трав’янистий багаторічник до 1 м заввишки, має схоже на ясенове листя. Якщо піднести до нього запалений сірник, повітря довкола спалахне яскравим полум’ям.

У багатьох садівників виникає велика спокуса посадити купину у своєму саду, але є одне суттєве “але”. Рослина містить алкалоїди, якими можна отруїтися. Після дотику до рослини через кілька годин або навіть наступного дня шкіра червоніє, з’являються пухирі, сильний хімічний опік. Пухирі швидко лопаються, перетворюючись на виразки, болить голова, росте температура. Виразки гояться довго, залишають шрами.

Навіть якщо просто понюхати квіти (а аромат у них приємний, нагадує цедру апельсина), можна отримати сильний опік верхніх дихальних шляхів.

Лютик їдкий (жовтець їдкий)

Лютик їдкий (ранункулюс) росте на лугах. Він, як інші представники сімейства лютикових, отруйний. Становить небезпеку тільки при попаданні в ШКТ. Починається блювання, підвищення температури та тахікардія, а в особливо важких випадках сплутаність свідомості та розкоординація рухів. Лютиком їдким регулярно труяться домашні тварини.

При контакті листя зі шкірою може виникнути сильне свербіння, уражене місце набрякає і горить, утворюються невеликі пухирі. Попадання соку в очі призводить до сльозотечі, набряку повік і погіршення зору. Звідси і назва рослини – куряча сліпота.

Лютикові часто вирощують як декоративні рослини:

• смертельно отруйний аконіт клобучковий,
• кольорові аквілегії,
• вітряниці,
• дельфініуми.

До цих рослин можна торкатися, але після цього потрібно ретельно вимити руки з милом.