“Всем ходить с босым рылом!”
Так починався указ 1698 року, підписаний Пєтром Першим у Московії. За легендою, цар, який прорубав вікно до Європи особисто вкоротив кілька боярських борід, чим викликав невдоволення серед підлеглого населення. Опозиція висувала ідеї повернення до давніх уставів, до яких належали і бороди.
Нововведення стосувалося усіх чоловіків, крім селян-землеробів та духовенства. Від насильницького гоління можна було відкупитися. Московія запровадила здирництво за уникнення принизливої процедури, однак, за 15 років мито за неї виросло до колосальних розмірів. За указом 1705 р. плата за право залишити бороду становила близько 600 рублів, і це при тому, що за 4 рублі можна було купити корову.
Коли почалися хабарі, вирішили знизити податок в 10 разів. І видавати при оплаті “бородовой знак” – мідний жетон із зображенням бороди. Тих, хто не міг розплатитися, виловлювали і принизливо позбавляли усієї рослинності на обличчі. Особливо норовливих відправляли на каторгу.
Через 100 років Катерина ІІ скасувала скандальний указ про брадобритіє, але з одним застереженням. Чиновники, військові і придворні повинні залишати обличчя “босим”. Поступово мода на бороди повернулася. Однак, серед еліти імперії вона, в більшості, формувалась під впливом іноземної моди.
Радимо також прочитати:
- Козацька чуприна: історія символу і гордості українського козака-воїна
- Сімейні цінності і традиції: якими насправді були стосунки між козаками і жінками
