Гортензії зараз настільки популярні, що ростуть майже у кожному подвір’ї. І при цьому абсолютно не набридають. Адже так багато неймовірно красивих сортів гортензії із квітами величезних розмірів, які змінюють колір протягом сезону і дуже довго цвітуть та залишаються окрасою квітника і подвір’я. Особливий захват викликають волотисті (мітлоподібні, російською – метельчаті) гортензії. Якщо у вас досі не росте така гортензія, варто більше дізнатися про найкрасивіші сорти гортензії та як за ними доглядати.

Звідки до нас прийшла гортензія?

Батьківщина гортензії є Далекий Схід. У природі ця рослина зустрічається на узліссях на Сахаліні, Курилах і в Японії. Там гортензія росте у вигляді дерева, яке може досягати десяти метрів заввишки.

Гортензію відкрив для Європи німецький лікар і ботанік Філіп Франц фон Зібольд у 1823 р. Він не лише нелегально вивіз на батьківщину зразки багатьох японських рослин (гортензії, гліцинії, магнолії, хости та чаю), але й займався розведенням волотистої гортензії. Згодом його ув’язнили за шпигунство, а пізніше депортували з країни. Так 1829 року у Європі з’явився сорт «Grandiflora»

Особливості волотистої гортензії

Гортензія волотиста (мітловидна) є листопадним кущем або невеликим деревцем до 3 м заввишки. Цвіте в липні-жовтні мітловидними суцвіттями з великих стерильних і дрібних квітучих плодів. Квітки розпускаються білими і протягом сезону набувають забарвлення, що відповідає певному сорту. При цьому варто відзначити, що багато гортензій починає повною мірою демонструвати сортові якості лише у дорослому віці.

Місце посадки для гортензії

Гортензія волотиста краще розвивається в півтіні, проте може рости і на сонці, але в цьому випадку суцвіття дрібнішають. Надає перевагу родючим дренованим кислим і слабокислим ґрунтам з додаванням торфу, не зносить лужних ґрунтів. Вимагає додаткового поливу і погано реагує на сухість та надмірне ущільнення ґрунту.

Хвороби та шкідники гортензії

Хворіє та уражається шкідниками рідко. Проблеми з гортензією трапляються здебільшого у таких випадках:

• неправильний вибір місця посадки,
• недостатній полив,
• неякісний посадковий матеріал.

Обрізка гортензії волотистої

Волотиста гортензія потребує санітарної та формуючої обрізки. Від останньої залежить кількість і розмір суцвіть. Формуючу обрізку здійснюють восени, але також можна поєднати санітарну і формуючу обрізку навесні до початку активного руху соку (набрякання бруньок). Обрізати рослини, як правило, починають з третього року життя в саду, даючи кущу час укоренитися та наростити пагони. Обов’язково видаляють всі поламані, занадто тонкі пагони, що ростуть всередину куща, залишають 5-7 найсильніших.

Ступінь обрізки залежить від результату, який ви хочете отримати.

1. Чим нижче обрізається гортензія, тим пізніше вона зацвіте, кущ буде компактнішим, а суцвіття більшими.
2. При сильному обрізанні рослина обрізається на 1-2 бруньки знизу, розріз робиться чистим гострим секатором під кутом 45 градусів за 1-1,5 см над брунькою. Кожна брунька, що залишилася, дасть по два пагони, що закінчуються квітами.
3. Відповідно, якщо обрізати менше і на кожному пагоні залишити по 3-5 бруньок, кущ буде більшим, цвітіння більш раннім, самих суцвіть буде більше, але вони будуть дрібнішими.
4. Зрізи діаметром завтовшки з олівцем і більше потрібно обробити попелом або садовим варом.

Часто недосвідчені садівники бояться сильно обрізати гортензію або пропускають момент, коли формується структура куща, і гортензія перетворюється на маленьке деревце. Але і в цьому випадку за рахунок обрізки можна досягти високої декоративності, сформувавши крону на штамбі.

Зимостійкість волотистої гортензії

Волотиста гортензія цілком зимостійка в умовах середньої смуги, проте перед зимою бажано мульчувати стовбур, а молоді рослини в перші кілька років вкривати білим агроволокном або гіллям хвої.

Як правильно підготувати різні сорти гортензії до зими

Використання гортензії волотистої у ландшафтному дизайні 

Волотиста гортензія димо- і газостійка і підходить для міського озеленення. Найчастіше цю ефектну рослину використовують як солітер, у групових посадках, що прикрити непривабливі паркани. Невеликі сорти  підійдуть для оформлення бордюрів та контейнерного вирощування у невеликих дворах, патіо та на відкритих терасах. Зрізані квіти гортензії довго зберігають декоративність і підходять для використання у букетах та композиціях із сухоцвітами.

Популярні сорти волотистої гортензії

“Ванілла Фрайз” (Vanille Fraise) – один з найпопулярніших у садівників та дизайнерів сорт. Це красивий кущ досягає у висоту 2-2,3 м. Має прямостоячі жорсткі пагони, які опускаються під вагою суцвіть. Цвіте з липня до заморозків пишними пірамідальними волотками. Протягом сезону з’являється тонкий градієнтний перехід від білого до яскраво-рожевого, а восени суцвіття стають винно-червоними. Сорт витривалий, невибагливий та морозостійкий.

“Лаймлайт” (Limelight) – надзвичайно ефектний сорт. Утворює прямостоячий кущ заввишки 1,5-2 м, який не розвалюється і не потребує підв’язування. Цвіте із середини липня до кінця вересня великими щільними волотками. Спочатку суцвіття мають ніжний жовто-зелений колір, до кінця сезону рожевіють. Має високу стійкість і зимостійкість. Рекомендується щорічне ранньовесняне обрізування.

“Полар Беа” (Polar Bear) – компактний сорт висотою та діаметром до 2 м. Завдяки пишному цвітінню дуже ефектний у солітерних посадках. Цвіте у липні-вересні. Великі, конусоподібні волоті складаються переважно зі стерильних квіток. Спочатку білі з легким відтінком жовтого на вершині суцвіття, потім набувають рожевого рум’янцю. Потребує щорічного сильного обрізання і не любить верхнього поливу. Загалом невибагливий та морозостійкий сорт.

“Грейт Стар” (Great Star) – великий швидкорослий сорт висотою 2,5-3 м з віялоподібною формою куща. Пагони міцні, товсті та не вимагають підв’язування. Цвіте в липні-вересні невеликими волотями чисто-білого кольору, що зеленіють до кінця сезону. Має дуже великі (до 7-8 см) стерильні квітки з чотирма довгими закрученими, як пропелер, пелюстками. Сорт морозостійкий та невибагливий.

“Даймонд Руж” (Diamant Rouge) – компактний сорт, що утворює кулястий кущ 1,3 х1,3 м. Цвіте великими широко пірамідальним суцвіттям з переважно стерильних квіток. Їхнє забарвлення дуже швидко змінюється від зеленувато-білого до малиново-червоного, при цьому інтенсивність забарвлення може змінюватися залежно від погоди та типу ґрунтів. Листя до осені забарвлюється в пурпурові та оранжеві відтінки. Не любить верхнього поливу. Рекомендується сильне обрізання. Сорт стійкий до шкідників, хвороб та морозів.

Найкомпактніша гортензія – Бобо

“Бобо” (Bobo) – один з найбільш низькорослих сортів – 0,6 х 0,6 м, завдяки чому може використовуватися в бордюрах і квітниках. Пагони добре тримають суцвіття, кущ не розпадається. Цвіте дуже рясно з липня до вересня майже сферичними великими суцвіттями білого кольору, що складаються зі стерильних квіток. Наприкінці сезону трохи рожевіє. Може вирощуватись як контейнерна культура. Морозостійкий та невибагливий сорт.

“Літтл Лайм” (Little Lime) – компактний сорт, що є карликовою варіацією Limelight. Утворює округлий кущ 1х1,2 м із прямостоячими жорсткими пагонами. Має великі щільні майже кулясті суцвіття відтінку лайма, що трохи рожевіють лише наприкінці сезону. Цвіте рясно у липні-вересні. Загалом стійкий сорт, але потребує рясного поливу і, на думку деяких садівників, підгортання на третину на зиму. Ідеальний для контейнерного вирощування.

“Меджікал Мунлайт” (Magical Moonlight) – прямостоячий кущ із вертикальними пагонами 2х2 м. Цвіте з липня до заморозків. Має дуже великі (до 40 см) ароматні щільні суцвіття зі стерильних квіток вершкового і лаймового відтінків, що переходять в білий. Необхідною умовою утворення таких суцвіть є регулярне обрізання, підживлення та рясний полив. У суворі зими може трохи підмерзати. Бажано не садити на протягах.

“Вімс Ред” (Wim’s Red) – цікавий сорт, що утворює прямостоячий кущ до 2 м у висоту та 1,7 м у діаметрі. Не розвалюється і не потребує підв’язування. Цвіте великими вузько пірамідальними пухкими волотями зі стерильних та фертильних квіток. Розквітає спочатку білими, поступово рожевими, а до кінця сезону квітами, що набувають винно-червоного забарвлення. Має медовий аромат. Восени листя також змінює колір на пурпуровий, вишневий та помаранчевий. Стійкий та невибагливий сорт.

“Грандіфлора” (Grandiflora) – найстаріший японський сорт. Є великим кущем заввишки до 2,1 м і діаметром до 3,5 м. Може вимагати підв’язування. Цвіте у липні-вересні великими щільними пірамідальними суцвіттями з переважно стерильних білих квіток, які трохи рожевіють при відцвітанні. Відрізняється швидким зростанням, невибагливістю та морозостійкістю.

“Фантом” (Phantom) утворює великий кущ до 2,5 м із прямостоячих міцних пагонів. Волоті дуже великі, конічної форми, складаються з білих стерильних квіток, що до осені набувають бузково-рожевого відтінку. Цвіте довго: з липня до жовтня. Листя наприкінці сезону жовтіє. Обов’язкове щорічне ранньовесняне обрізування. Дуже невибагливий, стійкий та зимостійкий сорт.

“Брідал Вейл” (Bridal Veil) – компактний сорт 1,3х1,3 м з округлою кроною, що не розвалюється. Волоті дуже великі чисто-білого кольору, складаються з незвичайних квіток: стерильні – великі на довгих квітконосах з пелюстками із зазубреним краєм, а фертильні мають довгі тичинки і розпускаються пізніше за стерильні. Відрізняється раннім терміном цвітіння: з кінця червня до початку вересня. Невибагливий зимостійкий сорт. Завдяки витончено опущеним додолу гілкам підходить для переднього плану та солітерної посадки.

“Меджікал Файєр” (Magical Fire) – невеликий кущ 1,5 х 1,5 м з вертикальними міцними пагонами. Цвіте у липні-жовтні. Пишні великі суцвіття, що складаються із стерильних квіток із зубчастим краєм пелюсток, спочатку вони білі, а восени – пурпурно-червоні. Бажана щорічна помірна обрізка. Стійкий зимостійкий сорт.

“Пінкі Вінкі” (Рinky Winky) – популярний сорт із вазоподібною кроною 2 м у висоту та 2,5 м у діаметрі. Волоті ажурні, конічні, великі, переважають стерильні квітки. Розпускається білим, протягом сезону суцвіття поступово рожевіють, а до осені забарвлюються у темно-рожевий колір. Цвіте рясно із серпня до жовтня. Універсальний невибагливий сорт.

“Юнік” (Unique) – один із перших сортів європейської селекції. Є кущем 2х2,3 м, не розвалюється. Суцвіття вузькоконічні, складаються із квіток обох типів. Білі, але з часом трохи рожевіють. Цвітіння у липні-вересні. Незважаючи на значні розміри, сорт чудово зарекомендував себе як контейнерна культура. Невибагливий і зимостійкий.