З часом у подушці нагромаджується не тільки пилюка, але й шкідливі для здоров’я пилові кліщі. Можна, звісно, купити нову подушку, а можна й дати друге життя тій, до якої звикли.
Спочатку готуємо щільні мішечки або складаємо марлю в кілька шарів. Акуратно підпорюємо напірник і перекладаємо туди пір’я. Хай як акуратно це робитимете, але кімнатою буде літати трохи пуху. Зашиваємо краї мішечка, щоб пух не вилазив. Невелику подушку можна попрати в машинці (обираємо режим делікатного прання), додавши в барабан ще кілька рушників або наволочок для кращого розподілу білизни в машині.

Можна прати вручну, використовуючи мийний засіб. Краще взяти рідкий засіб, а не порошок.

Замочуємо наші мішечки з пір’ям у мисці не викручуючи і не стискаючи, потім зливаємо воду і за потреби замочуємо ще раз.
Прополіскуємо в теплій воді кілька разів, потім у холодній. Можна віджати в машинці, так пір’я буде більш сухим.
Потім вішаємо мішечки на мотузку так, щоб їх обвівав вітерець і щоб вони не були під прямими променями сонця, час до часу струшуємо, щоб не утворювалися грудочки.
Також можна випрати напірник, а можна зшити новий зі щільної тканини.

Сушити подушку доведеться один-два дні, перо має просохнути повністю, коли подушка майже висохне, повісьте її на сонечку – пір’я стане більш пухнастим.

Синтетичні подушки прати ще простіше, найкраще – у машинці, використовуючи режим для синтетики. Обов’язково покладіть кілька тенісних м’ячиків у барабан пральної машини, інакше синтетичний наповнювач зіб’ється в неприємні грудки і спати на такій подушці буде погано.

Звичайно ж, можна віддати пухово-пір’яну подушку в хімчистку й не морочитися. Зате, виправши її в домашніх умовах, ви заощадите гроші й будете впевнені, що подушку не оброблено хімічними препаратами.

До речі, у воду для полоскання можна крапнути трохи ефірних олій – тих, які діють на вас заспокійливо.