Помилково було б вважати дорогу найменш важливою частиною подорожі. У туристичному агентстві неодмінно поцікавтеся, що входить до медичного страхування, і з’ясуйте маршрут поїздки. Якщо це не подорож у складі групи, а індивідуальний тур, уточніть, скільки пересадок вам потрібно буде зробити і якими видами транспорту користуватися. У Туреччині, приміром, найбільш розповсюджений вид транспорту – автобус. Зверніть увагу: чим нижча ціна квитка, тим меншу відповідальність за ваше життя та здоров’я несе водій.
Які б комфортні умови вам не створювали під час подорожі, дорога – стрес для організму.
Тому потрібно бути готовою до того, що, приміром, у літаку чи на морському лайнері вас може спіткати повітряна чи морська хвороба, а в автобусі – закачати. Цей неприємний стан пов’язаний з порушенням роботи вестибулярного апарату. Звести до мінімуму ці неприємності складно, але полегшити стан за допомогою спеціальних лікарських препаратів, масажу певних точок чи спеціальної гімнастики – можна цілком. То потренуйте свій вестибулярний апарат за кілька тижнів до поїздки – хоча б раз на тиждень погойдайтеся на гойдалці чи покрутіться на каруселі на дитячому майданчику.
Якщо вас чекає повітряна прогулянка, поїжте за три-чотири години до польоту, причому легку їжу, яка швидко перетравлюється – приміром, кашу, мюслі, фрукти. Виключіть зі свого меню рибу, м’ясо, молочні та кисломолочні продукти. А з собою прихопіть здобні сухарики, несолодке печиво. Пийте під час польоту підкислену лимоном негазовану воду, а від кави та чаю відмовтеся. І не забудьте жувальну гумку – вона згодиться під час зльоту та посадки, коли різко змінюється тиск і закладає вуха. Дитині у важкі хвилини дайте льодяника.
У літаку зазвичай сухе повітря, тому попередньо нанесіть на шкіру обличчя зволожувальний крем, а під час польоту періодично протирайте лице зволожувальними серветками (принаймні звичайною паперовою, змоченою мінеральною водою).
Якщо ви подорожуєте авто, постарайтеся кожні дві-три години зупинятися в дорозі, щоб уникнути порушення кровообігу, набрякання ніг. Зробіть розминку, легкий масаж кінцівок, “розтягніть” хребта (як перекладину можна використати товсту гілку дерева, що росте поблизу).
Отож, ви щасливо дісталися місця відпочинку. Подумати тільки, ще вранці складали валізу, а наступного дня ви вже на іншому кінці країни чи світу поспішаєте на пляж. Але спиніться. Дайте можливість своєму організму адаптуватися в нових умовах. Особливо шкідливі кліматичні стреси дітям. Малятам до трьох років взагалі не рекомендують міняти звичні кліматичні умови, адже терморегуляція та адаптаційна система в них іще геть не досконалі.
Процес акліматизації у дітей розтягується на тижнів два, тому менше ніж на місяць їхати з дитиною на море не варто. Найлегше і діти, й дорослі переносять акліматизацію в Болгарії та на Кіпрі. У Криму, певна річ, адаптовуватися – раз чхнути.
Річ у тім, що подорож “по вертикалі”, тобто з півночі на південь відбувається значно легше, ніж “по горизонталі”, тобто із заходу на схід, тому що не потрібно пересікати часові пояси. Чим більша різниця у часі між містом, в якому ви живете, і місцем відпочинку, тим довше триває процес адаптації (ще довше, коли ви потрапляєте із зими в літо чи навпаки). У Туреччині, Болгарії, на Кіпрі перебудова організму “на новий лад” мине швидко і майже безболісно. А ось в Іспанії, на Канарських островах (різниця в часі – дві-три години) вам знадобиться кілька днів, а то й тижнів, щоб оговтатися. Безпричинна втома, сонливість, а іноді й головний біль, проблеми зі шлунком, кишківником у перші дні на новому місці – ознаки перебудови організму.
Щоб у результаті переїздів і перельотів день не помінявся місцями з ніччю, постарайтеся одразу ж перебудуватися на місцевий режим часу. У перші три дні відпочинку уникайте фізичних навантажень. Не варто одразу кидатися в море чи дряпатися на гору. Ліпше провести ці дні в номері готелю. Прогулянці ж присвятіть вечірні та вранішні години.
Дегустування місцевої кухні також відкладіть на тиждень – не перевантажуйте шлунок незвичними стравами й продуктами, особливо гострими. Починайте з маленьких порцій, інакше бурхливої реакції не оминути. Зате в питві можете себе не обмежувати. Якнайбільше мінеральної води, щоб уникнути зневоднення організму. А от із водопровідною, навіть триста разів кип’яченою, не експериментуйте. У Туреччині, приміром, категорично забороняється пити таку воду (її вважають технічною). А от в Іспанії вода придатна для пиття, але дуже несмачна.
Зміна клімату та звичного режиму харчування може загострити хронічні захворювання: гастрит, холецистит, гіпертонічну хворобу. Окрім того, вважайте: чим ближче до екватора , тим сильніше та активніше ультрафіолетове опромінення і тим менше потрібно перебувати на сонці.
А тим, у кого проблеми з ендокринною системою (приміром, порушена функція щитовидної залози) чи з гінекологією (дисменорея, кіста, поліпи), сонячні ванни протипоказані.
