Відновити родючість ґрунту допомагають сидерати — спеціально вирощувані рослини, які ще називають «зеленими добривами». Після їх скошування або заробки в ґрунт вони збагачують землю органічною масою, насичують її азотом, покращують структуру та перешкоджають вимиванню поживних речовин. Крім того, сидерати пригнічують бур’яни і підтримують активність корисних мікроорганізмів.

Іванна Скорик, експертка ТОВ «Харківське насіння», розповіла на найпопулярніші запитання садівників щодо застосування сидератів.

Навіщо сіють сидерати?

Сидерати виконують кілька важливих функцій:

• Відновлюють родючість ґрунту: бобові накопичують азот, злаки та хрестоцвіті рослини збагачують землю органікою.
• Покращують структуру ґрунту завдяки різним типам кореневих систем.
• Пригнічують бур’яни та накопичують вологу.
• Підтримують корисну біоту ґрунту та зменшують витрати на мінеральні добрива.

Таким чином, використання сидератів — простий і природний спосіб підготувати грядки до нового врожаю.

Радимо також прочитати: Чому погіршується якість ґрунту і як відновити родючість

Коли найкраще сіяти сидерати?

Оптимальний час для висіву — після збирання ранніх культур, таких як пшениця, ячмінь або картопля. Навіть у липні-серпні, якщо ґрунт достатньо вологий, суміш сходить і до осені формує значну вегетативну масу. Її можна заробити в ґрунт восени або залишити до весни для природного перегнивання. Головне правило: не дозволяти рослинам утворювати насіння, щоб уникнути падалиці.

Осінні сидерати проти бур’янів і для покращення ґрунту

• Фацелія. Ця медоносна рослина приваблює бджіл і ентомофагів, швидко розкладається в ґрунті та глибоко проникає коренями, розпушуючи землю. Ґрунт стає більш легким, водо- та повітропроникним, що особливо корисно для важких глинистих ґрунтів. Фацелія також мобілізує фосфор і після заробки в ґрунт перетворюється на цінне органічне добриво, насичуючи його азотом і калієм. Щільний листяний покрив пригнічує бур’яни, а фітонциди борються зі шкідниками, такими як дротяники та нематоди.
• Суданська трава. Росте швидко і досягає висоти 2–3 метрів, утворюючи щільний травостій. Потужна коренева система збагачує ґрунт органікою та пригнічує розвиток бур’янів, блокуючи доступ до світла і поживних речовин. Важливо скошувати та заробляти її в ґрунт до цвітіння, щоб стебла не стали жорсткими. Суданська трава залишає після себе значну кількість цукрів, що додатково живлять ґрунт.
• Льон. Коріння льону сягає до 1,5 м, таніни в листі відлякує шкідників, а щільний покрив захищає ґрунт від ерозії. Біомаса не надто велика, але після заробки в ґрунт сприяє формуванню гумусу і робить ґрунт більш проникним для води та повітря. Льон добре переносить посуху та невибагливий до типу ґрунту, але найкраще росте на лужних ґрунтах.
• Олександрійська конюшина та вика. Ці бобові рослини доповнюють один одного, значно покращуючи родючість ґрунту завдяки здатності фіксувати атмосферний азот і перетворювати його на доступну для рослин форму.

Радимо також прочитати: Як землю не копати, і врожай добрий мати