Повільно зникають ті, хто не подорожує, хто не читає, хто не чує музики, хто не може знайти гармонію в собі.
Не обовʼязково подорожувати літаками чи потягами. Можна і незнайомими вулицями міста чи сусідніми містами. Чи сторінками книг.
Повільно зникають ті, хто стає рабом звички, виконуючи кожен день один і той самий маршрут, хто не змінює напрямок руху.
Хто не ризикує міняти кольори одягу, стиль, чи фарбувати губи червоною помадою, бо “це вже у твоєму віці (чи в теперішній час) недоречно”.
Хто боїться йти за Мрією, хто не дозволяє собі хоча б раз в житті втекти від розсудливих порад …
Постараємося ж уникнути такого зникання, розчинення, втрачання себе маленькими дозами, пам’ятаючи завжди про те, що бути живим вимагає не великого зусилля, а простої дії – дихати.
І, попри все, присутності в теперішньому моменті.
За Мадейросом
Радимо також прочитати:
- Це не кінець, а початок, або Як мислення може змінити твоє життя
- Ідеальна жінка – це задоволена життям жінка
