Духовність Життєві історії

Зимненська ікона творить дива: повертає зір, позбавляє пухлин і дарує дітей

“12 років ми з чоловіком не мали дітей. Для нас це було велике горе. Якось я почула про чудотворну Зимненську ікону і приїхала, щоб перед нею помолитися. Ви не повірите, але незабаром народила близнят…”

За кілька кілометрів від Володимира-Волинського, на високому пагорбі, який з давніх-давен називають Святою горою, розташувалася одна з найвизначніших пам’яток України – Святогорський Успенський Зимненський монастир. Заснував його ще 1001 року хреститель Русі, князь Володимир. Це особливе, намолене місце, де кожен може відчути благодать, яка іде від образу Пресвятої Богородиці.

 

– Найбільшою святинею не тільки Свято-Успенського храму і Зимненського монастиря, а й Волині та усієї України є Зимненська чудотворна ікона, якою був благословенний на шлюб князь Володимир із грецькою царицею Анною 988 року, – розповідає монахиня Павла. – Через 18 років цю ікону вони подарували нашому монастиреві, відтоді вона має ім’я Зимненської. Понад тисячі років образ творить дива…

БОГОМАТІР І ЗЦІЛЮЄ, І… КАРАЄ

Ще коли князь Володимир був язичником, він завоював Корсунь: місто здобув, але під час бою втратив зір. Саме тоді Володимир задумався, чи добре те, що він язичник, адже бабуся, княгиня Ольга, схиляла його до християнства. Тоді він відібрав наймудріших десять мужів та розіслав по різних куточках світу, щоб довідалися, яка віра краща. Та найбільше князеві до душі припала православна.

У купелі хрещення князь Володимир прозрів і духовно, і тілесно. Зір повернувся, й перше, що побачив князь – яскраве сяйво Зимненської ікони Божої матері, відтоді її вважають чудотворною.

 

– Одначе ікона не тільки зцілює, а й може покарати того, хто глумиться над святинею, – провадить монахиня. – Коли село Зимне придбав волинський староста Михайло Чацький, він розграбував монастир, а з Матінки Божої зняв дорогу ризу з коштовностями. Насміхаючись із образа, Чацький вигукнув: «Чому ж ти, православна святине, свій монастир захистити не змогла?» За переказами, відразу після цих слів староста осліп, а через три роки помер. Втрачали зір перед смертю і всі його нащадки чоловічого роду.

Така історія повторилася два роки тому, коли ікона перебувала у містечку Вільнянську, що поблизу Запоріжжя. Образ розмістили посередині церкви, а поряд стояла скринька для пожертв на монастир. А одна пані й каже: «Батюшко! Понамальовували ікони та й возять, щоб гроші збирати!»

Наступного дня жінка прокинулася майже незрячою. Вона цілий тиждень ходила по лікарях: очі не бачать, а хвороби не знаходять. Тоді вона прийшла до священика і каже: «Отче, я у вашій церкві зір втратила!» На це він відповів: «Що хотіла, те й маєш. На святиню не можна злословити».

– Як склалася доля у тієї жінки, ми не знаємо, – каже матушка. – Але досі молимо Матінку Божу, щоб дарувала їй зір. Треба зрозуміти, що Матінка Боже через образ Зимненської ікони карає тільки святотатців, невіруючих людей. А тим, хто йде до неї з вірою в серці, дарує допомогу та зцілення.

Про дивовижні випадки зцілення люди самі розповідають, пишуть у листах, а матушка Павла збирає усі ці розповіді й старанно вписує до свого зошита.

– За радянських часів ікона зберігалася в Корецькому монастирі, – розповідає жінка, – тоді її розшукували і хотіли забрати у музей. Однак Господь допоміг приховати ікону та повернути її у свою обитель. І 1995 року Зимненська чудотворна ікона хресним ходом повернулася додому.

У Зимному живе Малиновська Ганна. Зір у цієї жінки гіршав із дня на день, вона вже думала, що осліпне. Почувши, що ікона повертається додому, дуже зраділа: «Тепер Матінка Божа мені допоможе… Обов’язково допоможе!..»

– Коли вона втретє стала на коліна перед іконою і звернулася з проханням, – пригадує монахиня, – розповіла, ніби пелена з очей зійшла. Хвороба відступила, а жінка й донині ходить до церкви і дякує Матінці Божій, що врятувала від сліпоти.

ІКОНА ПОЗБАВЛЯЄ ВІД ПУХЛИН

Восени в монастир на екскурсію приїздила група з Білорусії. Одна туристка, Ірина, розповіла таку історію: «Колись я сюди уже приїздила, прикладалася до образу Зимненської чудотворної ікони, просила допомоги, бо у мене була велика пухлина над оком. Додому повезла іконку Матінки Божої Зимненською та книжечку з молитвою до неї. Коли звернулася до лікарів, усі були одностайні: пухлину треба оперувати.

Не повірила тоді білоруським медикам і поїхала на консультацію у Польщу. Там також сказали, що без операції не обійтися. Та я не згодилася, а коли повернулася додому, читала молитву до чудотворної ікони, доки сил і часу вистачало, а саму ікону прикладала до пухлини. А тепер погляньте, чи видно, де у мене пухлина була? А це ж Матінка Божа врятувала моє око, і я приїхала, щоб вклонитись перед чудотворним образом і подякувати».

– А на обличчі жінки і сліду від страшного недугу не залишилось, – продовжує розповідь монахиня. – А поряд стояла і слухала нашу розмову бабуся з онуком із Нововолинська. Вона й каже: «Це Сергійко. Він із самого малечку дуже погано бачив. Багато часу він провір у лікарнях, та нічого не допомагало.

Почули ми тоді про Зимненську чудотворну ікону і приїхали усією великою родиною перед нею вклонитися. Усі тоді щиро молилися за здоров‘я хлопчика. Читали молитву й удома перед образком. Нині Сергійко ходить до четвертого класу й окулярів не носить: Матінка Божа його зцілила».

Багато онкохворих людей звертаються до чудотворної Зимненської ікони, і допомогу вони одержують.

Цю історію розповіла жінка, яка приїхала в монастир на екскурсію. Її мама, Марія Євтихівна із Любомльського району, довго страждала від гаймориту. Хворобу лікували, а після того з‘явила на носі пухлина. Жінка вирішила більше не йти до лікарів, а приїхала в Зимно, довго молилася перед іконою Матінки Божої.

За короткий час пухлина зовсім зникла. «Мама аж помолодшала! Щироро дякуємо Матінці Божій, що через образ Зимненської ікони врятувала від біди», – каже Ірина.

…ТА НЕПЛІДНИМ ДАРУЄ ДІТЕЙ

Часто приклонитися перед іконою приїздять люди, які не можуть народити дитину. Так в одному листі, що прийшов із Київщини, Світлана Шевченко пише: «12 років ми з чоловіком не мали дітей. Для нас це було велике горе. Якось я почула про чудотворну Зимненську ікону і приїхала з подругою, щоб перед нею помолитися. Переночували, а зранечку пішли на службу.

Я встала на коліна перед образом, бачила тільки очі Божої Матінки, що дивилися на мене, і чула церковні пісноспіви. А з очей сльози текли рікою, вгамувати не могла. І здалося, що ангели так втішають мене у моєму горі…»

За два роки Світлана Шевченко народила близнят: двох чарівних донечок, Анну та Оленку. Жінка вислала й фотографії немовлят. Нині її серце повниться безмежною вдчністю Матінці Божій за дароване диво.

– Минулого року у монастир приїздила сім‘я із Києва, – переказує ще одну історію матушка. – Довгий час у них не було дітей, а потім плід завмер в утробі.

Саме тоді Зимненська ікона перебувала в Іллінській церкві у Києві. Подружжя вирішило попросити допомоги в образа. Після цього у них народилося здорове дитятко. Згодом, коли маля підросло, уся сім‘я приїхала у монастир, аби ще раз вклонитися Матінці Божій. Помолившись жінка зняла з себе дорогий золотий ланцюжок і повісила на образ, а дитятко у цей час виціловувало обрамлення ікони. «Він, мабуть, серцем відцув, що це Матінка Божа подарувала йому здорове життя», – зауважила тоді мама.

У Володимирі-Волинському живе сім‘я, яка 15 років після народження первістка не мала дітей. Кожних вихідних вони приїздили сюди, адже лікарі давно махнули на них рукою. Так Бог подарував їм донечку, яку вони також охрестили у цій церкві.

Одне подружжя із Рівного не мало дітей сім років. Коли довідалися про дива, які творить Зимненська ікона, поїхали преклонитися перед нею. Матінка Божа подарувала їм хлопчика. «Потім вони усі троє приїхали у наш храм і подарували золотий кулончик, який досі вісить на образі, – продовжує монахиня. – Зрештою, люди часто приносять щедрі пожертви. Колись із Польщі приїхала жінка, щоб помолитися перед Зимненською іконою, і, певно, з усіх пальців познімала золоті перстені, а з вух сережки, та віддала їх: «Оце все мені вже не потрібне, – сказала тоді вона. – Був час, коли я собі настаралася золотих прикрас, а тепер хочу їх віддати, можливо, хоч для ризи на ікону згодиться. Візьміть, будь ласка…»

ЯК ДОЇХАТИ ДО ЗИМНЕНСЬКОГО МОНАСТИРЯ

Зимне розташоване за кілька кілометрів від Володимира-Волинського. Туди можна доїхати міською маршруткою. Хвилин за 15 вона підвезе вас до самого монастиря.

Преклонитися перед іконою можна у будь-який час, та найкраще прийти під час служби. Щодня о 6.30 починається літургія, і коли немає посту, до 8.00 вона закінчується.

Під час посту богослужіння триває приблизно до десятої. У неділю ранкова починається о 9.00, а вечірня – о 16.30. У святкові дні на службу йдуть о восьмій.

До слова, якщо немає можливості приїхати за дня або бажаєте залишитися тут на кілька днів, можна зупинитися у готелі, що розміщений на території монастиря.