Діти Сім'я

Вередлива дитина? Це можна вилікувати!

Дитяча примха – це свого роду сигнал. У такий оригінальний спосіб малюк повідомляє, що йому чогось бракує. Лаяти і лупцювати малюка у цій ситуації не варто, надто привселюдно. Є інші ліки.

Найкращі ліки – мамина любов

Найчастіше діти вередують, коли батьки намагаються все вирішувати за них. Але навіть дворічний малюк здатний оцінити: йому холодно чи жарко, він голодний чи ситий. Тому, шановні батьки, привчайте дітей до самостійності та не забувайте принагідно цікавитися їхньою думкою.

Проаналізуйте причини дитячої впертості. Це може бути реакцією на сімейні негаразди або протестом на постійну відсутність батьків. Тому ніколи не з’ясовуйте стосунків у присутності дитини. Це по-перше. По-друге, якщо ви працюєте на кількох роботах, знаходьте час для власних дітей. Бо коли вони виростуть, а ви постарієте, ситуація повториться. Тільки вередувати доведеться вам. Як кажуть, яблучко від яблуні…

Не менш поширена причина дитячих примх – вседозволеність. Малюк був настільки бажаним і довгоочікуваним, що численні тітоньки і дядечки разом із бабусями-дідусями виконують усі забаганки маленького деспота. Дорослі не помічають, що в такій ситуації любов – одностороння. Тобто дитя звикає отримувати все і відразу, навіть якщо йому виповнюється 40 років.

Психологи наголошують: примхливий не означає невиправний. Максимум спілкування, спільних прогулянок, відвертих бесід і ваша дитина стане кращою. Недарма ж садівники кажуть: як поливатимеш дерево, так воно і вродить.

Міняю чемність на… подарунки

«Принаймні чотири рази на рік мій син стає підозріло чемний. У такий спосіб він готується до свят, що не обходяться без подарунків: дня народження, іменин, Нового року та Святого Миколая. Дитина без зайвих нагадувань вмивається, чистить зуби, прибирає розкидані іграшки і навіть взувається у ненависні кімнатні капці. Щовечора Андрійко з надією шепоче: «Я був слухняний! Уявляю, який сюрприз мене чекає!» Така ідилія триває недовго: святкового ранку побачивши омріяний подарунок, син півдня ходить у піжамі. Під ногами валяються розкидані олівці, деталі конструктора, машинки, шкірки від мандаринів. Дитина категорично відмовляється вмиватися і їсти борщ. Жодні аргументи не діють до… наступного свята. Як бути?» – цікавиться наша читачка Оксана.

– Почнемо з того, що описана поведінка дитини – типова, – заспокоює мамочку практичний психолог Наталія Карпенко. – Річ у тім, що дошкільнята не можуть свідомо керувати власними вчинками. Поведінка дітей програмується спонуками дорослих. Тобто батьки чітко пояснили, що хлопчик буде нагороджений за хорошу поведінку, тож тимчасову чемність дитини зумовило очікування подарунка. Однак, з огляду на психологічні особливості, з дошкільнят не можна вимагати постійної чемності. Діти мають бути дітьми. Тобто вередувати, капостити, пустувати… Якщо у стосунках із малюками домінуватиме бартер, вони усвідомлять, що все в житті купується, – а це тривожний дзвіночок!

Стосовно Миколая, то про нього треба нагадувати завжди, а не за кілька тижнів до свята. Дитина має пам’ятати: подарунок вона отримає як нагороду за поведінку впродовж року. Звісно, вередунам не завадить покласти різочку, але тільки поряд із подарунком.