Що відчуває людина на різних етапах горювання, як варто висловлювати співчуття, чого не можна казати і робити, щоб не завдати людині у жалобі ще більшого болю, як підтримати у горі, при втраті близької людини, консультує психологиня Юлія Кульпіна
Дуже складно підібрати слова, щоб висловити співчуття тому, хто опинився в горі. Тут не працюють штампи, неправильним буде дати якісь заготовки, якісь кліше, “правильні” слова. Часом важливі навіть не слова, а те, як ви їх скажете, а може й не скажете, а просто побудете поруч так, щоб той, хто в горі, помітив вас і зміг на вас спертися, відчув підтримку.
На превеликий жаль, дуже часто люди, які втратили близьких, змушені через якийсь час ховати своє горе, хоча воно ще не минулося. Сховати від оточуючих лише тому, що вони не знають, як поводитися. Їм незручно, соромно, люди розуміють, що не можуть допомогти, і тому відчувають розпач і вибирають оминати людину у горі.
Щоб допомогти, потрібно розуміти
Щоб зрозуміти, що відчуває людина у горі, варто знати його етапи. Ідеться не про ті етапи, які розтиражовані і які кожен уже знає майже на зубок. А реальні. Можливо, ті, хто має досвід втрати, додадуть щось до цього опису. На мою думку, на тему втрати близьких треба говорити. Ця тема повинна перестати бути табуйованою. Це допоможе краще орієнтуватися в таких життєвих ситуаціях, не уникати їх, знаходити слова та сили для допомоги тим, хто потребує вашої підтримки. Розуміти, відчувати, що потрібно людині, яка горює, саме зараз.
- Перші 48 годин – шок, відмова повірити у те, що відбулося.
- Перший тиждень – похорон, клопоти, почуття втрати притуплюється і переноситься більш поверхнево.
- Другий-п’ятий тиждень – почуття покинутості сім’єю та друзями, бо всі повертаються до свого звичного життя.
- Шостий-дванадцятий тиждень – реальне усвідомлення втрати (порушення сну, панічний страх, різкі зміни настрою, сильне бажання усамітнитися і бажання поговорити з померлим).
- Третій-четвертий місяці – цикли поганих та добрих днів. Часом накриває, часом відпускає.
- Шостий місяць – починається депресія, особливо тяжкі роковини, свята, дні народження, пам’ятні дати.
- Перша річниця або сильно травмує, або навпаки, поворотна.
- 18-24 місяці – людина повертається до нового життя, з лексикону зникають слова, пов’язані з втратою, горем.
Не плачте наодинці: набагато легше ділити горе з кимось
Чим ви можете допомогти, знаючи це?
Підставити плече, коли людині самотньо, вислухати, коли їй це потрібно, і в жодному разі не поспішати “уже стільки часу минуло, а ти все плачеш”. Будь ласка, ніколи не вимовляйте цих слів”! Дуже боляче бачити людей, які кажуть “я змушений ховати свої хвилювання, своє горе від оточуючих, тому що мені дорікають, що я довго горюю, побиваюся”.
І ще. Знаєте, коли загинув мій чоловік, я розділила горе на два види: горе та патологічне горе. Така класифікація, здається, існує лише у мене, ніде її за 20 років не зустрічала. Патологічне горе, на мій погляд, це горе від втрати тих, кого ти просто не мав втратити. Від втрати молодих родичів та дітей. Таке горе, з досвіду моєї роботи, може тривати набагато більше п’яти років, і я не вважаю це застряганням на якомусь етапі. Намагаюся навчити клієнтів жити з цим горем. Іноді вдається.
Авторка – психологиня Юлія Кульпіна
