Вівсяний корінь — рідкісний делікатес серед коренеплодів, що належить до родини Айстрових. Його часто називають «овочевою устрицею» через ніжний смак варених коренеплодів, що нагадує устриці або рибу.
Як вживають вівсяний корінь
Вживати можна не лише коренеплоди, а й молоді листки, які виростають під час вигонки взимку чи ранньої весни. Зелені листки вирощують у кімнатних умовах, а відбілені — у підвалах без доступу світла за температури +15°С.
Для отримання вітамінної продукції в зимовий період можна облаштувати над рослинами укриття — перевернений ящик, утеплений соломою, плівкою або снігом.
Коренеплоди споживають свіжими або вареними, їх можна тушкувати, смажити, додавати до супів і салатів. Молодими листками вітамінізують страви, а висушені й подрібнені коренеплоди використовують як замінник кави.
Особливо смачний підморожений коренеплід.
Радимо також прочитати: Не вся вівсянка корисна: яку обрати, а яку їсти не варто
Як виростити вівсяний корінь
У перший рік рослина формує розетку лінійно-ланцетних листків і довгий коренеплід з білувато-сірою шкіркою та білим м’якушем.
На другий рік з’являється стебло з поодинокими пурпурними суцвіттями-кошиками, цвітіння зазвичай у червні, а насіння достигає в липні. Насінини довгі, шорсткі, з летючками і достигають не одночасно.
Вівсяний корінь морозо- та посухостійкий, добре зимує у ґрунті. Насіння проростає при температурі 7–10°С протягом 10–15 днів. Коренеплоди збирають через 4–5 місяців після посадки.
Посадка та догляд
Висівають вівсяний корінь одночасно з ранніми зерновими культурами широкорядним способом: міжряддя 45 см для товарних коренеплодів першого року та 70 см для насіння. Допускається осіння сівба, глибина заробляння насіння — 2 см.
Догляд полягає у виполюванні бур’янів двічі-тричі, розпушуванні міжрядь 4–5 разів та проріджуванні загущених рослин у фазі 3–4 справжніх листків, залишаючи 8–10 на погонний метр. Загущення призводить до тонких і нетоварних коренеплодів.
Збір і зберігання вівсяного кореня
Коренеплоди для зберігання та вигонки збирають у другій декаді жовтня. Вони ніжні, тому їх легко пошкодити, що призводить до втрати молочного соку та поживних речовин. Зберігають у запіскованому вигляді. Частину рослин можна залишити у ґрунті до весни для отримання ранніх коренеплодів, зелених листків або насіння.
Насіння збирають вручну після формування летючок. Якщо пропустити момент збору, воно обсипається і розноситься вітром. Після підсушування насінини очищують від летючок і домішок за допомогою решіт, вентиляторів або відвіювання на вітрі.
Вівсяний корінь — чудовий варіант для домашнього вирощування: він морозо- і посухостійкий, за ним легко доглядати, має високу харчову та лікувальну цінність і може стати справжнім делікатесом на вашому столі.
Радимо також прочитати: Чому редьку дайкон називають японським еліксиром здоров’я
