Мабуть, кожна людина прагне робити добрі справи. Адже всі розуміють, що це важливо. Однак далеко не всі добрі справи “зараховуються” на небі. Отець Олексій Філюк розповів притчу, яка спонукає задуматися.
Притча про загублений ґудзик
Жив на світі один чоловік, жив дуже добре. Він вирішив взятися за розум, почав творити добрі справи, щоб таким чином спасти свою душу. Робив їх дуже багато, але особливих змін на краще не помічав у собі.
Якось, йдучи вулицею, він побачив, що в однієї старенької бабусі відірвався ґудзик і впав на землю. Побачивши це, він подумав: “Що це? Ґудзиків у неї, напевно, знайдеться багато. Не буду ж я його піднімати! Це дрібниця”. Але все ж таки, бурмочучи собі під ніс, він підняв ґудзика, догнав бабусю і віддав його й одразу забув про цей випадок.
Потім він помер і бачить перед собою терези: ліворуч – лежить все зло, яке він зробив, воно тягне вниз, а праворуч – немає нічого, там – порожньо! Зло починає перетягувати! “Ех, – говорить до себе цей чоловік, – і тут не пощастило. Занапастив я свою душу…”. Раптом він бачить, що ангел кладе на терези ґудзик… І чаша з добрими справами переважила.
“Невже цей один ґудзик всі мої злі вчинки переміг? – здивувався чоловік. – Скільки добрих справ я зробив, а їх не видно!”.
Ангел це почув і відповів: “Через те, що ти гордився своїми добрими справами, вони пропали! А ось саме цього ґудзика, про який ти забув, вистачило, щоби ти врятував свою душу”.
