Досвідом вирощування фундуку поділився агроном, садівник Петро ФІЛІПЧУК з Івано-Франківщини:
“Зазначу, що фундук не є чимось новим для України. Адже це – окультурена ліщина, але зі значно більшими плодами. Фундук – багаторічний листопадний чагарник, рідше дерево, висотою 2–7 м (інколи до 10 м). Рослина роздільностатева, однодомна, перехресно вітрозапильна.
Строки цвітіння значною мірою залежать від району вирощування, а також від погодних умов. В одному суцвітті може бути від 2 до 32 горіхів. Фундук розмножують насінням, відсадками, зеленими живцями, діленням кущів та щепленням. Я віддаю перевагу розмноженню насінням та відсадками.
Обираю великоплідне насіння з високоврожайного, підвищеної морозостійкості дерева. Свіжозібрані горішки зберігаю у прохолодному сухому місці до листопада. У листопаді їх укладаю в ящик, присипаючи прожареним вологим піском (1:5), заношу в підвал або ставлю в холодильник, де стратифікую до весни.
Кожні 2 тижні насіння з піском перемішую, за потреби зволожую, але не перезволожую. Коли насіння почне накільчуватися, а час садіння ще не настав, то вношу його в льодовню або сніг, де зберігаю до садіння. Якщо час садіння настав, а насіння не накільчилося, виношу його на 2 тижні у приміщення з температурою +20–25 °С, перемішуючи щодня.
Висіваю насіння в шкілку на відстані 10 см одне від одного або на постійне місце. Глибина загортання – 5–7 см. Можна висівати насіння в ґрунт восени (у жовтні-листопаді), але схожість буде нижчою, тому перевагу віддаю весняному висіванню.
Для розмноження горизонтальними відсадками потрібні кущі з добре розвиненими прикореневими пагонами завдовжки не менше як 80–100 см. Навесні пагони укладаю на дно підготовлених на периферії куща канавок глибиною 10–15 см і пришпилюю дерев’яними гачками.
Борозенки землею не засипаю, а залишаю відкритими до утворення нових вертикальних пагонів. Коли вони досягнуть висоти 7–10 см, їх на 4–5 см підгортаю вологою землею. Вдруге підгортаю, коли висота їх досягне 12–15 см, додаючи ще 5–7 см землі. Упродовж літа їх поливаю і підживлюю. Восени ці вкорінені пагони відокремлюю від куща та один від одного.
Висаджуючи фундук на постійне місце, слід мати на увазі, що фундук невибагливий, добре плодоносить і в затінку, витримує зволожені місця, може рости там, де інші дерева гинуть. Але для одержання високих і стабільних урожаїв бажаний пухкий перегнійно-карбонатний ґрунт на західних, східних, північних схилах неподалік від водойми. Південні та південно-західні схили малопридатні, позаяк дуже висушуються сонцем.
Рослини мають бути захищені від вітрів, щоб той не здував пилок. Фундук забирає з ґрунту дуже багато поживних речовин, тому щорічно треба вносити перегній, азотні, фосфорні та калійні добрива.
Живе фундук 40–50 років, а за сприятливих умов може плодоносити до 100–150. Плодоносити починає на четвертому році, добрі врожаї настають після 10-річного віку”.
