Уміння проявляти співчуття та емпатію вважається позитивною рисою. Але важливо виявляти їх правильно. Якщо після розмови з іншою людиною ти відчуваєш себе виснаженим, значить, потрібно задуматися, чи не треба змінити свою поведінку.
У нашому житті багато проблем. Є вони й у наших близьких і знайомих, і нам часто доводиться вислуховувати скарги на щось або на когось. З одного боку, це природно, людям хочеться якось зняти напругу, виговоритися, і ми їм в цьому сприяємо. З іншого – постійне вислуховування чужих скарг відбирає у нас енергію.
Вплив негативної людини
Одні люди розповідають про свої проблеми, щоб отримати підтримку і пораду. А інші – щоб перекинути свій негатив на іншого. Потрібно навчиться розрізняти.
Можливо, люди, що належать до другої категорії, назвуть вас байдужим чи егоїстом, коли ви відмовитеся йти у них на поводу. Або ж спробують вселити почуття провини або ще щось неприємне. Не страшно. Компенсацією буде приплив енергії та почуття самоповаги після відмови від токсичного спілкування.
Чому не варто вислуховувати скарги
Тому що той, хто тільки скаржиться, нічого не робить для того, щоб змінити своє життя. Йому комфортно бути в ролі скривдженого. Такий у нього психотип, такий світогляд.
Вислухаєш ти його, а чим допоможеш? Нічим. Йому не потрібна допомога, йому потрібно поговорити. А розмова без мети не має сенсу.
Скаржачись, він підсвідомо, а буває, і свідомо знімає з себе почуття провини за своє нещастя. З такими людьми повинен працювати психолог, який вміє впливати на спосіб мислення.
Найбільше негативного впливу на людину роблять її власні думки про погане.
Ви ніколи не розв’яжете проблеми того, хто вічно скаржиться, тому що він і не має наміру їх розв’язувати. Ви ніколи не втішите його душу співчуттям, бо воно йому й непотрібне. Все, до чого він прагне, – знайти звільнення від відповідальності за свою долю. Тобто до неможливого.
Що відбувається з нами, коли ми постійно вислуховуємо скарги?
Ми віддаємо енергію в нікуди. Ми хочемо допомогти, але рішення проблеми не приходить. Ми пробуємо знову і знову, а в результаті виснажуємося.
Перші ознаки виснаження: емоційний дисбаланс, проблеми з концентрацією, складнощі з розв’язанням проблем, поява негативних думок.
Що ми можемо зробити, аби люди, які скаржаться, нами не маніпулювали
- Встановити та зберігати дистанцію. Можливо, той, хто скаржиться, спочатку образиться на таку реакцію. Але насправді, якби кожен перестав вислуховувати його нескінченні розмови про марність буття, йому довелося б нарешті розв’язувати свої проблеми, замість того, щоб тільки говорити про них, або перестати зациклюватися на поганому.
- Дати зрозуміти тому, хто скаржиться, що нема кого назвати відповідальним за те, що відбувається, крім нього самого. Припустимо, ви вислухали людину. Раз так, то не пожалійте часу ще й на те, щоб сказати співрозмовнику чесно, що є проблема локальна, на яку він скаржиться, і є більш глобальна, до якої входить його негативне ставлення до ситуації й до життя взагалі.
- Не показувати «слабкість». Той, хто скаржиться – це маніпулятор. Не показуйте йому свою готовність йти у нього на повідці. Так ви погубите двох – і себе, і його. Негативна діяльність людини, яка скаржиться ніколи не припиниться. Виснаживши вас, вона знайде собі іншу жертву.
