Дуже часто на консультацію до психолога приходять батьки зі скаргами на своїх дітей. Психолога сприймають як чарівника або думають, що він має чарівні пігулки: дасть їх дитині – і вона миттєво зміниться. Але батьки мають зрозуміти, що часто проблема не в дитині, а в батьках! І в тому, які всередині сім’ї склалися стосунки. У цій публікація психологиня Єлизавета Куршакова розповідає про такий стиль виховання як гіпоопіка і до чого він призводить.
Ознаки гіпоопіки
- Батьки багато часу проводять на роботі, у справах, і при цьому часу на елементарну розмову з дитиною у них не вистачає. Але навіть якщо і випадає хвилинка для розмови, батьки завжди відволікаються від розповіді дитини на свої справи – телефонні дзвінки, читання листів у пошті і т.д.
- Більшу увагу батьки приділяють задоволенню зовнішніх потреб дитини (їжа, одяг тощо.)
- Внутрішні потреби дитини (душевне тепло, турбота, підтримка, її інтереси) найчастіше ігноруються.
- Батьки тримаються відсторонено від дитини, близького емоційного зв’язку немає. Похвалу вони вважають зайвою. Про свою любов до дитини вони теж не говорять, адже вона і так про це знає.
Не всі вміють казати “Я тебе люблю”
До чого призводить гіпоопіка
До чого призводить виховання дитини в рамках цього стилю сімейного виховання:
- формування в дитини переконання, що вона не потрібна;
- низька самооцінка, невпевненість у собі, тривожність;
- замкнутість, недовіра до оточуючих;
- така дитина в майбутньому буде прагнути доводити оточуючим свою значущість і заробити авторитет (іноді не зовсім соціально схвалюваними способами);
- конфліктність, агресивність;
- такі діти часто уникають самотності і відчуття власної непотрібності, занурюючись у світ ілюзій (комп’ютерні, можливо, і азартні ігри, залежності).
Як запобігти цим проблемам?
Є прості, але дуже дієві способи:
- Проводьте більше часу з дитиною, щиро цікавтеся її справами та її життям.
- Частіше говоріть дитині про свої теплі почуття до неї.
- Не забувайте про тактильний контакт (обійняти, торкнутися, погладити).
- Не ігноруйте питання чи проблеми дитини, навіть якщо вони здаються вам несуттєвими.
- Підбадьорюйте та хваліть дитину. Навіть якщо щось у неї не вдається. Дитина має відчувати те, що вона не одна, ви поруч і в будь-якому випадку підтримуєте її.
- Дитина повинна розуміти, що вона для вас важлива. Створіть це відчуття.
